Page 89 - 128

компромісу між наміром краще відтворити вихідний сигнал і
умовою економії ширини полоси при передачі інформації.
Вираз (5.11) являє собою дискретизуючу функцію, яка
виражена сумою всіх відліків, проведених через інтервали
часу t і помножена на відповідну кожному з них функцію
відліку, або інтерполяційну функцію. Розглядаючи графіки
функцій відліку (рис.5.1), бачимо, що в моменти відліків всі ці
функції, крім однієї, мають нульові значення. Функція, для
якої t=nt, має максимальне значення, тобто рівна одиниці.
Таким чином, як легко передбачити, значення функції в
момент кожного відліку визначається виключно значенням
цього відліку.

sin макс(t-Dt)

 макс(t-Dt)
1.0

0.8

0.6 n=0 n=1 n=2

0.4

0.2
0



 макс  макс

Рисунок 5.1 – Графіки функції відліку
Для визначення будь-якого значення функції в
проміжки між відліками необхідно проводити сумування всіх
відліків, помножених на відповідні значення функцій відліків,
які можуть приймати значення від –0.212 до +1. Більшою
перевагою ряду є простота визначення його коєфіцієнтів
(відліків). Цей ряд вперше був використаний в 1915 році
Уіттакером.

90