Page 93 - 128

a AM(t)= A 0 cos 0t+(A 0M AM/2)cos[( 0+)t+]+(A 0M AM/2)
cos[( 0-)t-] (6.7)
Перший доданок правої частини рівняння відповідає
вихідному немодулюючому коливанню з несучою частотою
 0. Другий і третій доданки відповідають новим коливанням
(гармонічним), що появляються в процесі амплітудної
модуляції. Частоти цих коливань  0+ і  0- називаються
відповідно верхньою і нижньою боковими частотами
модуляції. Амплітуди цих двох коливань однакові і складають
частку амплітуди немодулюючого коливання, яка дорівнює
M AM/2. Їх фази семетричні відносно фази несучого коливання.
Якщо модулюючий сигнал складний, тобто представляє
собою суму різних гармонічних коливань, то він може бути
записаний як
n
S (t)= S cos( t  ). (6.8)
 ok k k
k 1 
Оскільки величина коефіцієнта глибини амплітудної
модуляції визначає відсутність викривлень, найкраще ввести
позначення
n
S   S (6.9)
max ok
k 1
і формулу (6.8) переписати у вигляді
n S
s  S max ok cos( t  ) S D (t ). (6.10)
 k k max
k 1 S max
Введене поняття D(t) задовільняє умову
-1D(t)+1 (6.11)
і називається нормуюючою модулюючою функцією.
Використовуючи формулу (6.10) і використовуючи ті ж
самі математичні перетворення, які робились у випадку
модуляції одним гармонічним сигналом, а також враховуючи
співвідношення
M АМ=kS макс/A 0,

kS ok/A 0=m k

94