Page 233 - 126

У це рівняння при розгортанні його ввійде шукана невідома
Нв=Х 1 (горизонтальна реакція опори В або так званий розпір
арки). Знайшовши її величину, ми зможемо знайти решту
потрібних нам величин: реакції опор, моменти, поперечні і
поздовжні сили, використовуючи рівняння статики і метод
перерізів.
Із розглянутих прикладів видно, що суть розрахунку ста-
тично невизначної системи полягає у розкритті її статичної
невизначності (визначенні зайвих невідомих). Розкривши
статичну невизначність системи, ми будемо мати можливість
побудувати епюри М х, Q х та N x (уже як для статично визначної
системи), що необхідно для підбору або перевірки перерізів
елементів системи як з умов міцності, так і жорсткості.
Загальний порядок розрахунку статично невизначних
систем (стосовно до балок та рам) такий:
1) вибирають раціональну основну систему, тобто таку,
при якій об'єм обчислювальної роботи буде, по можливості,
найменшим. Якщо задана система симетрична (відносно
геометричних розмірів та жорсткостей), то й основну систему
слід вибирати симетричну, тому що симетрія спрощує
розрахунок;
2) визначають реакції опор, якщо задана система зов-
нішньо статично визначна, використовуючи рівняння ста-
тики. Ці реакції є зовнішнім навантаженням системи;
3) складають додаткові рівняння одним із способів, які
розглядаються нижче;
4) розв'язують додаткові рівняння і знаходять зайві
невідомі;
5) будують епюри згинальних моментів М х, поперечних сил
Q x та нормальних сил N х;
6) перевіряють правильність усього розрахунку, встанов-
люючи, чи виконані умови сумісності деформації (умови
нерозрізності); корисно перевірити також, чи дотримані
співвідношення жорсткостей стержнів, прийнятих у розра-
хунку (це можна зробити після підбору перерізів стержнів).
Якщо треба перевірити систему на жорсткість, необхідно
визначити її переміщення. Для цього, спочатку треба розкрити
статичну невизначність системи, після чого можна вже
визначити переміщення, які нас цікавлять будь-яким
способом, розглянутим у попередньому розділі.

357