Page 234 - 126

Зручніше і швидше ці переміщення знаходити такими
способами:
1) для випадків, коли система складається з брусів чи
стержнів з прямолінійною віссю і жорсткість їх у межах
ділянки постійна, раціонально застосувати спосіб Верещагіна;
2) для випадків, коли окремі бруси системи криволінійні,
переміщення системи треба визначати користуючись
формулою Максвелла — Мора

M 0 M  ds N 0 N  ds  Q 0 Q  ds
          ,(10.1)
El EF GF

де М φ , N φ , Q φ – відповідно згинальний момент, поздовжня сила і
поперечна сила у будь-якому перерізі заданої системи від
зовнішнього навантаження системи;
0 0 0
М , N , Q — відповідно згинальний момент, нормальна сила
і поперечна сила у будь-якому перерізі основної системи від
одиничних силових факторів (одиничних сил) ;
μ — коефіцієнт, який залежить від форми перерізу стержня .
Як зазначалося раніше, другим і третім доданками у
формулі (10.1) через їх відносну малість можна знехтувати.
Тоді формула Максвелла — Мора набере вигляду:

M 0 M ds
    (10.2)
EI

Із способів розрахунку статично невизначних стержньових
систем найбільше поширення одержали такі: 1) спосіб
порівняння деформацій; 2) спосіб, побудований на теоремі
Кастільяно; 3) метод сил; різновидністю цього методу є
розрахунок за теоремою про три моменти, який застосо-
вується переважно для нерозрізних балок; 4) метод перемі-
щень.
Все, що було викладено у попередніх параграфах цієї
глави, має безпосереднє відношення до перших трьох з пе-
релічених вище способів, будучи ніби вступом до наступного
викладення цих способів.

358