Page 232 - 126

переміщення перерізів у напрямі дії цих невідомих повинні
дорівнювати нулю. Це, іншими словами, є також умови
нерозрізності системи.
Наприклад, для балки один раз статично невизначної,
зображеної на рис. 10.6, взаємне вертикальне переміщення у
точці В (переміщення кінця балки відносно опори) дорівнює
нулю   0 , чи взаємний кут повороту у точці А (кут
B
вертик
повороту перерізу відносно закріплення) також дорівнює нулю
  0. Кожне з цих переміщень складається з переміщення від
A
зовнішнього навантаження і переміщення у першому випадку
від зайвого невідомого Х 1 , що дорівнює реакції В, а у другому
— від зайвого невідомого Х 2, що дорівнює реактивному моменту
М А.
Для розв'язання задачі досить однієї з цих умов.
Визначивши невідоме Х 1 = В чи Х 2=М А, можна вже одержати
епюри Q і М для заданої балки.
Для розрахунку рами, двічі статично невизначної, зо-
браженої на рис. 10.6, необхідно скласти два додаткових
рівняння; наприклад, беручи за зайві невідомі реакції H A = X 1 та
V A =Х 2 на опорі А і враховуючи, що взаємне горизонтальне і
вертикальне переміщення у точці А (переміщення між кінцем
стояка та опорою) дорівнює нулю, можемо одержати два
додаткових рівняння у такому загальному вигляді
  0 ;   0 .
A А
гориз верт
У ці рівняння, при заміні в них переміщень  та 
А гориз А верт
відповідними виразами, крім діючих сил q, увійдуть також зайві
невідомі X 1=H A та V A=Х 2. Розв'язання додаткових рівнянь
дасть змогу знайти шукані невідомі. Решту опорних реакцій
Н D, V D та М D можна буде знайти вже з рівнянь статики.
Застосовуючи далі метод перерізів, можна буде визначити
зусилля у будь-якому перерізі рами (згинальні моменти,
поперечні та поздовжні сили) і побудувати їх епюри.
Для розрахунку арки, один раз статично невизначеної,
зображеної на рис. 10.6, необхідно скласти одно додаткове
рівняння, використовуючи ту умову, що горизонтальне пере-
міщення, наприклад, опори В дорівнює нулю, тобто
  0 .
B
гориз
356