Page 19 - 126

В С Т У П

1.1 КОРОТКІ ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

Припускають, що першим вченим, що експериментально вивчав
міцність різних матеріалів і конструкцій, був Леонардо да Вінчі
(1452—1519). Він перевіряв міцність дроту при розтягу, випробував
балки на міцність і твердість при згині. Однак результати його
робіт залишилися невідомі наступним поколінням і не змогли стати
надбанням широкого кола вчених і інженерів.
У XVII ст. виходить у світ знаменита книга Галілео Галілея
(1564—1642) «Бесіди і математичні доведення, що стосуються
двох нових галузей науки...», що знаменує собою виникнення
науки про міцність — опору матеріалів. У цій роботі Галілей
приводить деякі досліди. Він досліджує вплив власної ваги на
міцність і робить висновок, що в міру збільшення абсолютних
власних розмірів конструкції міцність її падає і настає такий
момент, коли вона руйнується від дії власної ваги. Випробуючи
брус на розтяг, Галілей доводить, що міцність його пропорційна
площі поперечного перерізу. Виконавши дослідження міцності
бруса при згині, він робить такий висновок: «Будь-яка лінійка або
призма, ширина якої більша товщини, зробить більший опір злому,
коли вона поставлена на ребро, ніж коли вона лежить плазом, і
притому у стільки разів більше, у скільки ширина більша
товщини». Крім цього Галілей вивчав міцність консольних балок
рівного опору, суцільних і порожнистих балок на двох опорах.
У XVII ст. стрімко розвиваються математика, астрономія й
інші науки, в тому числі й опір матеріалів. У 1678 р. вийшла книга
Роберта Гука «Про відновну здатність або про пружність»— перша
друкована праця з дослідження пружних властивостей матеріалів.

Роберт Гук (1635-1703) –
англійський вчений-енциклопедист,
член Лондонського королівського
товариства. Наукова творчість Гука
охоплює багато розділів
природознавства. Займався теорією