Page 24 - 126

1853 р. проф. П. І. Собко(1819—1870) організовує першу в
Росії лабораторію з дослідження будівельних матеріалів, яку з
1873 р. очолює проф. М.А. Бєлелюбський (1845—1922). У цій
лабораторії вперше визначені механічні характеристики
вітчизняних матеріалів, рейкової сталі, різних цементів,
кам'яних порід. У керованій ним лабораторії розроблена
методика дослідження матеріалів, що покладена в основу
перших російських будівельних нормативів.
Проф. М. А. Бєлелюбський був одним з організаторів
Міжнародного товариства з дослідження матеріалів і з 1912 р.
багато років обирався його президентом. Завдяки його
роботам досягнення російської техніки стали в один ряд з
технічними досягненнями найбільш передових країн.
Дослідні машини і вимірювальні прилади удосконалюються
далі. І. Баушінгер розробив дзеркальний тензометр, що
дозволяє вимірювати відносну деформацію з точністю до
-6
ε = 1 · 10 . Проф. М. М. Аістов створив серію вимірювальних
прогиномірів, тензометрів, клиномірів, зсувомірів. У 1895 р.
проф. А.Г. Гагарін (1855—1920) сконструював нову
універсальну досліджувальну машину, неперевершену в той
час за своїми якостями. У 1905 р. вона була премійована на
виставці Міжнародного конгресу з дослідження матеріалів і
дотепер вважається однієї з кращих. Проф. М. В. Калакуцький
(1831—1889) уперше ввів поняття про залишкові внутрішні
напруження, розробив методику їхнього кількісного
визначення і в 1888 р. випустив книгу «Дослідження
внутрішніх напружень у чавуні і сталі». Завдяки роботі
М.В. Калакуцького російські рушничні стволи стали кращими
у світі. М. В. Кубасов в 1905 р. запропонував визначати
твердість матеріалів втисненням сталевого конусу. У 1874 р.
проф. В. Л. Кирпичов (1845—1913) встановив «закон
подібності» при пружних деформаціях. У 1884 р. він випустив
перший том свого курсу «Опір матеріалів», що відразу ж став
класичним підручником.
Завдяки роботам вчених М.А. Бєлелюбського,
Д.К. Чернова, М.В. Калакуцького, В.Л. Кирпичова,
А.Г. Гагаріна, М. В. Кубасова й ін. у Росії в кінці минулого
століття організовано кілька дослідних лабораторій не тільки
у вузах, але і на великих заводах металопромисловості. У
багатьох країнах широко розгорнулися експериментальні