Page 24 - 126
P. 24

1853  р.  проф.  П.  І.  Собко(1819—1870)  організовує  першу  в
                            Росії лабораторію з дослідження  будівельних матеріалів, яку з
                            1873 р. очолює проф. М.А. Бєлелюбський (1845—1922). У цій
                            лабораторії  вперше  визначені  механічні  характеристики
                            вітчизняних  матеріалів,  рейкової  сталі,  різних  цементів,
                            кам'яних  порід.  У  керованій  ним  лабораторії  розроблена
                            методика  дослідження  матеріалів,  що  покладена  в  основу
                            перших         російських        будівельних         нормативів.
                            Проф.  М.  А.  Бєлелюбський  був  одним  з  організаторів
                            Міжнародного товариства з дослідження  матеріалів і з 1912 р.
                            багато  років  обирався  його  президентом.  Завдяки  його
                            роботам  досягнення  російської  техніки  стали  в  один  ряд  з
                            технічними досягненнями найбільш передових країн.
                               Дослідні машини і вимірювальні прилади удосконалюються
                            далі.  І.  Баушінгер  розробив  дзеркальний  тензометр,  що
                            дозволяє  вимірювати  відносну  деформацію  з  точністю  до
                                      -6
                            ε = 1 · 10 . Проф. М. М. Аістов створив серію вимірювальних
                            прогиномірів,  тензометрів,  клиномірів,  зсувомірів.  У  1895  р.
                            проф.  А.Г.  Гагарін  (1855—1920)  сконструював  нову
                            універсальну  досліджувальну  машину,  неперевершену  в  той
                            час  за  своїми  якостями.  У  1905  р.  вона  була  премійована  на
                            виставці  Міжнародного  конгресу  з  дослідження  матеріалів  і
                            дотепер вважається однієї з кращих. Проф. М. В. Калакуцький
                            (1831—1889)  уперше  ввів  поняття  про  залишкові  внутрішні
                            напруження,      розробив    методику     їхнього    кількісного
                            визначення  і  в  1888  р.  випустив  книгу  «Дослідження
                            внутрішніх  напружень  у  чавуні  і  сталі».  Завдяки  роботі
                            М.В. Калакуцького російські рушничні стволи стали кращими
                            у  світі.  М.  В.  Кубасов  в  1905  р.  запропонував  визначати
                            твердість матеріалів втисненням сталевого конусу. У 1874 р.
                            проф.  В.  Л.  Кирпичов  (1845—1913)  встановив  «закон
                            подібності» при пружних деформаціях. У 1884 р. він випустив
                            перший том свого курсу «Опір матеріалів», що відразу ж став
                            класичним підручником.
                                  Завдяки     роботам     вчених    М.А.     Бєлелюбського,
                            Д.К.  Чернова,      М.В.    Калакуцького,     В.Л.   Кирпичова,
                            А.Г. Гагаріна, М. В. Кубасова й ін.  у Росії в кінці минулого
                            століття організовано кілька дослідних лабораторій не тільки
                            у  вузах,  але  і  на  великих  заводах  металопромисловості.  У
                            багатьох  країнах  широко  розгорнулися  експериментальні
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29