Page 169 - 126

тріщина і “призначити” відповідний коефіцієнт запасу
міцності.
У раніше вивчених задачах нашого курсу коефіцієнт
запасу міцності n ми вважали наперед заданим. Зараз
заакцентуємо увагу на те, що вибір цього коефіцієнта теж є в
компетенції інженера і не може бути “призначений” єдиним
на всі випадки життя.
В кожній галузі машинобудування укладені відповідні
нормативи і стандарти з вибору коефіцієнтів n. При
розрахунку, наприклад, того ж колінчатого вала коефіцієнт
запасу міцності повинен “призначатися” таким, яким він
прийнятий в машинобудуванні.
Зазначимо також, що фактично ми завжди говорили
про напружений стан у точці, тобто ми ніби покладаємо всю
відповідальність за працездатність конструкції на локальні
напруження в точці. Постає питання: наскільки це правомірно
оцінювати міцність усієї конструкції за станом її в окремій
точці? Що стосується, зокрема, розглядуваного прикладу
колінчатого вала, то оскільки руйнування має локальний
характер, то в цій задачі дійсно слід шукати найбільш
напружену (небезпечну) точку.
Описаний підхід застосовується, взагалі, для елементів
конструкцій, виготовлених із крихких матеріалів. Такою,
наприклад, є скляна колба кінескопа, що може миттєво
зруйнуватись внаслідок наявності точкового дефекту, в околі
якого виникло небезпечно велике напруження.
Різноманітні тонкостінні оболонки (резервуари, котли і т.
ін.), виготовленні із металевих пластичних матеріалів,
розраховуються, як правило, не на локальні напруження в
окремих точках і вузлах, а на загальну міцність, що
обумовлена геометрією конструкції та інтенсивністю
зовнішнього навантаження.

358