Page 156 - 126

Тут необхідно зауважити, що достовірність дальнішого
продовження побудованої частини кривої вправо умовна,
поскільки для цього необхідно провести досліди на
всесторонній розтяг (що дуже проблематично). Точка D
перетину кривої з віссю  визначила б опір відриву при
всесторонньому розтязі, однак форма кривої в околі точки D є
невідомою (наведена штриховою лінією).
З іншого боку, для продовження граничної кривої вліво,
необхідними стають експерименти на всесторонній стиск. Їх
провести простіше ніж на розтяг. Опір крихких матеріалів
стискові є більшим, ніж опір на розтяг, тому, до речі, і круги
Мора в лівій частині рис.6.6 збільшуються в діаметрі.
В практичних розрахунках невеликий участок огинаючої
(граничної кривої (6.4) заміняємо прямою (рис.6.7))

τ
М К

 3 0 С  1 D 

Рис.6.7

Розглянемо умову міцності (рис. 6.8):

  BP     (6.5)
1 3

BC
де [ ] = ВР /n , n – коефіцієнт запасу міцності , к = вр/ вс –
відношення межі міцності при розтягу до такої ж межі при
стиску.
Якщо  ВР =  ВС , то умова (6.5) стає еквівалентною умові
максимальних дотичних напружень Треска – Сен-Венана
 1- 3[] (6.6)
Зауваження. Апроксимація (6.6) може виявитись
недостатньою стосовно матеріалів, для яких К1. Наприклад,
для сірого чавуну К=0.25. Тому в загальному випадку умова
(6.5) для плоского напруженого стану дозволяє побудувати

345