Page 153 - 126

б) розрив зразків із пластичного матеріалу проходить
так, що в певному місці зразка утворюється “шийка”, і
поверхня руйнування розбивається немов би на дві зони:
центральну, в якій поверхня перпендикулярна напряму
розтягу, і конічну частину, нахилену до осі зразка під кутом
0
45 (згадаймо лінії Людерса). Така друга форма руйнування
зветься зсувним руйнуванням, при цьому на порядок
збільшуються затрати енергії на розрив зразка, проходить їх
значне поглинання і тому зсувний тип руйнування
називатимемо в’язким руйнуванням.
Крихке руйнування супроводжується порушенням
нормальних міжмолекулярних в’язей на площинках, а в’язке
руйнування пов’язане лише з частковим порушенням таких
в’язей. Виходячи з таких ознак, зазначимо, що традиційний
поділ матеріалів на крихкі і пластичні має досить умовний
характер, а ці властивості не можуть вважатися лише
негативними і абсолютними властивостями матеріалу. Адже
відомо, наприклад, що накладання додаткового
всестороннього тиску на такі традиційно крихкі в
“нормальних умовах” матеріали як мрамур або пісчаник
приводить до несподіваного, на перший погляд , ефекту: такі
матеріали деформуються пластично (набувають ознак
пластичності). І навпаки, тривісний напружений стан,
близький до всестороннього розтягу, приводить до крихкого
руйнування навіть традиційно пластичних матеріалів.
Надалі будемо розглядати лише крихке руйнування
матеріалів, що не супруводжується помітною пластичною
плинністю. Наша мета – здійснити перехід від характеристик
міцності при одновісному напруженому стані (що ми вже
вміємо робити) до формулювання характеристик міцності при
довільних складних напружених станах тіла.

6.3 ТЕОРІЯ МІЦНОСТІ МОРА.

Як встановлено в розділі 3, напружений стан в довільній
точці тіла характеризується трьома головними напруженнями
 1,  2,  3. Вважатимемо, що  1>  2 > 3. Згадаймо спочатку
графічну побудову круга Мора для визначення напружень на
похилих площинках (рис. 6.3). Можна довести, що

342