Page 124 - 126

заманчивою, і для її реалізації необхідно зуміти відділити
енергію зміни об’єму від енергії зсувної деформації, або, як
говорять, енергії зміни форми. Представимо собі, що в
загальному випадку напружений стан (на рис.4.7 зображено
його в головних напруженнях) розкладено на дві складові:

()=(Р)+(’)

    
причому Р= 1 2 3 - середнє арифметичне від головних
3
напружень

Рис.4.7

Перша складова зветься гідростатичною складовою
напруженого стану або кульовим тензором. Такий тензор
відповідає станові тіла, коли всі напружень рівні, і має вигляд

 0 0
() = 0  0 (4.40)
0 0 
В цьому разі еліпсоїд напружень перетворюється в кулю
(звідси і називається кульовий тензор).
Друга складова напруженого стану зветься девіаторною
частиною, або девіатором напруженого стану, а відповідний
тензор є таким

0 -’ -’
() = -’ 0 -’ (4.41)
-’ -’ 0

313