Page 38 - Міністерство освіти і науки України

вирішенні великого кола задач вимірювання статистичні
прийоми аналізу процесу роботи долота можуть стати
недостатніми, оскільки адекватність статистичних моделей
має місце лише на строго обмеженому просторі можливих
значень факторів, що досліджуються.
З врахуванням різноманітності режимів роботи
шарошкових доліт в свердловині практичний інтерес викликає
можливість одержати інформаційні моделі, які дозволяють в
узагальненому аналітичному вигляді описати основні фізичні
залежності зв’язку показників зношення доліт з параметрами
режиму буріння і властивостями гірських порід.
На основі узагальнених інформаційних моделей можна
одержати критерії контролю технічного стану і представити їх
у вигляді, який зручно використовувати при реалізації
апаратними обчислювальними засобами.
З метою одержання узагальненої інформаційної моделі
досліджена залежність відносного зношення озброєння долота
від технологічних параметрів [85,97,90,91].
З практики буріння відомо [3,4,5,34], що механічна
швидкість проходки v(t) при постійних параметрах режиму
X(t) і властивостях розбурюваної породи f зменшується в часі
в міру зношення озброєння долота (t).
Для непрямого визначення зношення озброєння долота
виразимо потужність, що підводиться до долота через питомі
енергозатрати a і механічну швидкість проходки у такому
вигляді:
для буріння незатупленим долотом:
N 0 = a 0v 0, (2.3)
для буріння затупленим долотом
N=av, (2.4)
де а 0, а – питомі енергозатрати при бурінні відповідно
незатупленим і затупленим долотом;
v 0, v – механічна швидкість проходки при бурінні
незатупленим і затупленим долотом;
N 0, N – потужність, що підводиться до незатупленого і
затупленого долота.
Взявши відношення (2.4) і (2.3), одержимо
1
NN 0 1 av a ( 0 v 0 ) , (2.5)
З (2.5) можна визначити механічну швидкість проходки v при
умові що буріння ведеться при постійній потужності на долоті
N=N 0=const, у такому вигляді:
v a 0 a 1 v 0 v 0 1 , (2.6)

38