Page 35 - Міністерство освіти і науки України
P. 35

а  кожній  точці  цього  простору  відповідає  можливий
                            результат  спостережень.  На  підставі  цього  можна
                            визначити клас задачі контролю технічного стану долота.
                                   В зв’язку з тим, що процес поглиблення свердловини є
                            нестаціонарним  випадковим  процесом,  що  розвивається  в
                            часі,  між  точками  простору  параметрів  стану  Z  і  простору
                            спостережень  Y c  немає  однозначної  відповідності,  тобто  ці
                            простори  суттєво  відрізняються.  Цей  варіант  контролю
                            відповідає визначенню подій в умовах невизначеності.
                                   Розглянемо основні джерела невизначеності.
                                   В  літературі  [55]  в  якості  джерел  невизначеності  при
                            контролі  розглядаються  наступні:  похибки  вимірювання
                            величин,  джерелами  яких  є  зовнішні  перешкоди    і  похибка
                            давача      Z,   яка    визначається    його    метрологічними
                            характеристиками. Схема спостережень в умовах перешкод з
                            врахуванням похибки давача наведена на рис.2.3;











                                Рисунок 2.3 – Схема спостережень в умовах перешкод з
                                              врахуванням похибки давача

                            спосіб  вимірювання,  який  базується  на  тому,  що  замість
                            змінної  стану  вимірюється  стохастично  зв’язана  з  нею
                            величина  Y c.  В  цьому  випадку  при  кожному  значенні  Z
                            величина  Y c,  яка  спостерігається,  приймає  одне  з  значень  у
                            відповідності  з  умовною  функцією  розподілу  f         Y c  Z
                            (рис.2.4);














                                                           35
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40