Page 91 - Семенцов Г
P. 91

випадкової  функції.  Така  інтерполяція  здійснюється  за
                            формулою, яка аналогічна параболічній інтерполяції (3.7):
                                                             n     0
                                                       (t )    P  X (t  ) .                         (3.9)
                                                      c         m     m
                                                            m  1
                                Зробивши  перетворення,  аналогічні  розрахунку  похибки
                            при параболічній інтерполяції, одержимо:
                                                  n                n  n
                                     зt 2  K x  ) 0 (  2  P m K x (t  t m )  P m P k (t k  t m ).    (3.10)
                                                 m  1             m  1 k  1
                                Коефіцієнти Р m знаходять з умови мінімізації похибки  σ зt
                            за  величинами  Рт.  Користаючись  методом  невизначених
                            множників Лагранжа, одержуємо п наступних співвідношень :
                                              n
                                                P m K x  t (  i  t  K ) x  t (  t )  .                      (3.11)
                                                              m
                                                                       i
                                             m 1
                            при i=1, 2,…..., n.
                                На  відміну  від  параболічної  інтерполяції  коефіцієнти
                            інтерполяційного  багаточлена  залежать  не  від  відстані  між
                            точками відліку, а від кореляційних зв'язків між ними.
                                Шляхом  підстановки  (3.11)  у  (3.10)      спрощується
                            розрахункова формула:
                                                           n
                                               2  K    ) 0 (  P  K  (t  t  ),
                                               зt   x         m  x     m
                                                          m  1                              (3.12)
                                                           n  n
                                               2  K    ) 0 (    P  P  K  (t  t  ).
                                               зt   x            m  k  x  k  m
                                                          m  1 k  1
                                Праві частини нерівностей (3.12) приймають максимальні
                            значення  в  середніх  точках  між  відліками  при  мінімальних
                            значеннях Р т і перетворюються в рівності.
                                На  практиці  знаходять  застосування  два  найпростіших
                            види статистичної інтерполяції за однією (n=1) і двома (п=2)
                            точками. Опустивши проміжні перетворення і підставивши в
                            кожну  з  розрахункових  формул  (3.12)  замість  точок
                            кореляційної функції їхньої оцінки, одержимо
                            для п = 1:
                                                                K 2 (t  )
                                                     2  K    ) 0 (  x  0   ;                        (3.13)
                                                     зt   x
                                                                 K x  ) 0 (

                                                           91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96