Page 70 - Семенцов Г
P. 70

u  L 2  , 0 (  ).   Крім  того  з  рівняння  (6.13)  і  з  теореми  (6.14),
                                одержимо наступну нерівність

                                 y    z  u   u  G (t ) dt
                                               0
                                і отже  y  L 2  , 0 (  ).
                                     Розглядаючи (6.13) ми приходимо до наступної нерівності
                                 y (t )  y (t )  (G *u )(t  , )  t  . 0
                                Таким  чином,  G   L 1  , 0 (  ) ,  u  L 2  , 0 (  ),   z  L 2  , 0 (  ) ,  z(t)  є
                                обмежена і  lim z (t )  0 і тому y(t) є також обмеженим і прямує до
                                           t
                                нуля  коли  t  .
                                     Зараз  повернемося  до  доведення  Теореми  1.  Еквівалентна
                                система, тобто (6.7)-(6.8) відрізняється від системи, розглянутої в
                                Лемі 1 тільки записом. Тобто  в Теоремі 1 маємо у(t), z(t), G(t) і
                                                                        2
                                керування  u(t),  що  знаходиться  в  просторі  L (0,T),  0(  T  ),
                                сектор умови [0,K]. В системі (6.7)-(6.8) маємо e 1 (t), z 1 (t), і G 1 (t),
                                                                              2
                                відповідно, і керування   1 (t ),    що знаходиться в L (0,T) сектор
                                умови  [0,1].  Оскільки   0 q 1    і  0 q 2     або  q 2 =0,
                                                                                  2
                                відповідно до табл. 6.1,  тоді поліном   N € (s )  1 q 1 s  q 2 s  має в
                                будь-якому випадку два корені з від’ємними дійсними частинами.
                                Функція e(t) є рішенням диференційного рівняння
                                 e 1 (t ) e (t ) q 1 e (t   ) q 2 e (t    ).
                                    Відповідно  до  теореми  1  ми  маємо:  e 1  L 2  , 0 (  ), М 1  : 0
                                 e 1 (t )  М   і  lim e 1 (t )  . 0   Очевидно,  функція  e(t)  належить  до
                                         1
                                             t
                                 2
                                L (0,T), це є обмеженням, і накінець  lim e (t )  . 0
                                                                t
                                Зауваження 1 Передавальна функція  € g 0 (s ) повинна не мати нуля
                                s=0 і, крім того,  € g 0 (s )  не повинна бути асимптотично стійкою.
                                Зауваження  2  Можна  застосовувати  Теорему  1  для  систем,  які
                                вміщують  нечіткий  логічний  регулятор  в  якому  вхід-вихід  не
                                нечітке відношення є функцією стану багатьох змінних. Це може
                                бути проілюстровано нижче.
                                Приклад  1  Розглянемо  проблему  стійкості  перевернутого
                                маятника на візку, для якого лінеаризована модель вміщує чотири
                                рівняння:




                                                            73
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75