Page 31 - Семенцов Г

Методи, що відносяться до другого напрямку,
використовують для визначення нечіткого відношення
безпосередньо дослідні данні, одержанні з об’єкта в процесі
керування. В даний час відомо три таких методи. Суть першого,
названого алгоритмом " нечіткої перевірки ", полягає в
наступному. Математична модель, що має дві вхідні x і u і одну
вихідну у координати, описується правилами виду (3).
Експериментальні дані, одержані з об’єкта, представляються як
одноточкові множини з функцією належності μ t =1. Якщо
одержанні значення вхідних координат відповідають значенням
лінгвістичних змінних в і–му правилі (табл. 3.2), а значення
вихідної – суперечить (з табл.3.2 значення вихідної координати
у=1/1 в одному із правил не відповідає значенню лінгвістичної
змінної "високий"), то це правило вважається невірним і
змінюється іншим, яке задовольняє одержаним даним.

Таблиця 3.2
Дослідні Значення лінгвістичних змінних
дані в і – му правилі Оцінка
x u y x u y правила
Високий Середній Високий Невірно
5 3 1
Високий Середній Низький Вірно

На такому ж принципі оснований і алгоритм адаптації
нечіткого відношення, запропонований роботі [15]. Основним
недоліком подібних методів є їхня складність, так як на кожному
такті керування необхідно здійснювати аналіз нечітких правил, їх
формалізацію і розрахунок нечіткого відношення з
використанням формули (4).
Вказаного недоліку позбавлений метод корекції
безпосередньо чіткого відношення з використанням операції
α - композиції. Нехай метою керування є підтримання деякого
заданого значення вихідної координати ŷ. При цьому нечітка
математична модель об’єкта може бути записана у виді:
у t =x t *R
Процедура обчислення шуканої вхідної дії, яка забезпечує
постійність ŷ, і ідентифікація нечіткого відношення R
здійснюється почергово. На першому етапі визначається шукана
вхідна дія за допомогою операції α - композиції.

34