Page 29 - 1
P. 29
Для прикладу розглянемо обчислення енергії зв’язку О – Н в молекулі
води, яку можна синтезувати так :
1
Н 2(г) + / О 2 (г) = Н О Δ Н 0 298 = - 241,835 кДж
2
2
(г)
Можна інакше: водень і кисень піддати дисоціації на атоми.
(Δ Н 0 дис )Н = 435,97 кДж
2
1
( / Δ Н 0 дис )О = 247,69 кДж ;
2
2
потім з атомів водню і кисню в газоподібному стані добути газоподібну воду:
2Н + О = Н О (г)
2
Δ Н 0 298 цієї реакції, що віднесено до моля води, називається атомарною
0
теплотою утворення (Δ Н )Н О
2
ат
Вона дорівнює сумі енергій двох зв’язків О – Н.
0
) величиною
Атомарна теплота утворення (Δ Н )Н 2 О відрізняється від (Δ Н 0 утв
ат
енергії, що витрачається на дисоціацію води і кисню.
Отже,
0
1
(Δ Н )Н О (г) = (Δ Н 0 дис ) Н + / (Δ Н 0 дис ) О - (Δ Н 0 утв ) Н О (г)
2
2
2
2
ат
2
(Δ Н ) Н О = (435,97 + 247,69) - (241,84) = 925,5 кДж
ат
2
енергія зв’язку О – Н дорівнює половині атомарної теплоти утворення
Н О, якщо розраховувати на моль води:
2
0
1
Е О-Н = / (Δ Н ) = 462,75 кДж
2
ат
Для молекул, які мають в своєму складі більш ніж два атоми, застосовують
поняття “середня енергія хімічного зв’язку”. Так, для метану СН енергія
4
одного зв’язку С – Н дорівнює :
Е звС-Н = Δ Н /4,
ат
де Δ Н - енергія атомізації метану.
ат
В таблиці наведено середні значення енергії хімічного зв’язку між
деякими атомами. Енергія хімічного зв’язку дає змогу порівняти міцність
зв’язків одних атомів з іншими, а також оцінити енергію утворення молекул з
вільних атомів.
За термохічними розрахунками аналогічно можна визначити енергію
кристалічних граток, теплоту розчинення або гідратації тощо.