Page 76 - 88

77
Точність визначень при роботі з фотоколориметром, як і точність будь-
якого колориметричного визначення, залежить перш за все від дотримання

хімічних умов при переведенні визначуваного компоненту в забарвлену
сполуку.
Головною перевагою фотоколориметрів є зручність роботи з ними при
масових аналізах, можливість проведення визначень як при денному, так і
електричному освітленні в лабораторії, а також швидкість і простота
вимірювань при високій їх точності.
Порівняння інтенсивності забарвлення досліджуваних і стандартних
розчинів проводять одним із способів, наведених нище:

а) спосіб порівняння

При визначенні концентрації досліджуваної речовини фото
колориметричним методом, вимірюють оптичну густину досліджуваного
розчину (D x), яку порівнюють з оптичною густиною стандартного розчину
(D ст), концентрація якого відома (С ст). Таким чином, концентрацію
досліджуваної речовини визначають за формулою (5), виходячи з наступних
міркувань:

D    С l  - оптична густина стандартного розчину;
ст ст

D    C l  - оптична густина досліджуваного розчину.
x x

При  const , l=const,

D C D
ст  ст , звідки: С  x  С (5)
х
ст
D С D
x х ст

б) спосіб калібрувального графіка

При масових аналізах визначення концентрації досліджуваної речовини
не проводять порівняння оптичної густини досліджуваного розчину з
оптичною густиною стандартного розчину, що пов’язано з певними
незручностями, а будують калібрувальний графік. При цьому користуються
серією стандартних розчинів різної концентрації. На фотоколориметрі
проводять вимірювання (не менше трьох) оптичної густини для кожного
стандартного розчину, знаходять середнє значення оптичної густини і
будують графік в координатах концентрація (С) – оптична густина (D).
Вимірявши оптичну густину досліджуваного розчину (D x) і відклавши
одержане значення на ординаті, по калібрувальному графіку визначають
концентрацію досліджуваного розчину – С х.