Page 73 - 88

74

*Монохроматичне світло – це електромагнітні хвилі з мінімальним
інтервалом їх довжин

Втрата інтенсивності світлового потоку буде тим більша, чим більша
концентрація забарвлених молекул і чим більша товщина шару розчину.
Існує залежність між інтенсивністю світлового потоку та концентрацією
забарвленого компоненту і товщиною аналізованого розчину. Ця залежність
виражається законом Бугера-Ламберта-Бера, який є основним законом
спектрофотометрії і в математичній формі записується рівнянням:

  Cl
I  I (1), де:
o

 - молярний коефіцієнт поглинання, або молярний коефіцієнт екстинкції

– постійна величина, характерна для кожної речовини і залежить від її
природи;
С – концентрація забарвленої речовини, моль/л;
l – товщина шару розчину, що поглинає світло, см
Якщо про логарифмувати рівняння (1) і замінити натуральний логарифм
на десятковий, то воно набирає вигляду:

I
lg o    C l  (2)
I

I
Величину lg o називають оптичною густиною D. Звідси
I

D
D =  C l  (3) ,  (4)
C l 

З одержаного рівняння (3) видно, що оптична густина прямо пропорційна
концентрації забарвленої речовини і товщині шару розчину.
Вимірювання світлопоглинання забарвленого розчину за допомогою
фотоелементу називається фотоколориметрією. Для того, щоб виміряти
концентрацію (С) забарвленого розчину, необхідно визначити його оптичну
густину, тобто інтенсивність світлового потоку.
Визначення оптичної густини (D) на практиці ведуть за наступною
схемою:
1) з еталонного розчину методом розбавлення готують серію стандартних
розчинів різної концентрації, моль/л;