Page 29 - 88

30
+
-
0
[H ] [OH ] при температурі 20-25 С складає 10 -14 . В випадку розчинення в
+
-
воді кислоти, концентрація [H ] зростає, а [OH ] зменшується і навпаки.
Таким чином, будь-яка кислота чи основа є потенційно носієм кислотних
і основних властивостей.
До амфотерних гідроксидів відносяться:

Період Гідроксид
II Be(OH) 2
III Al(OH) 3, Si(OH) 4
IV Zn(OH) 2, Ga(OH) 3,
As(OH) 3,Cr(OH) 3,Fe(OH) 3
V In(OH) 3, Sn(OH) 2, Sn(OH) 4, Sb(OH) 3
VI Pb(OH) 2, Pb(OH) 4

Схема дисоціації амфотерного гідроксиду, наприклад Pb(OH) 2 , може бути
показана наступною схемою:

Pb(OH) 2 - осад
↕
-
2-
2+
2Н + + PbO 2 ↔ Pb(OH) 2 ↔ Pb + 2OH
дисоціація по типу розчин дисоціація по типу
кислоти основи

Обидва типи дисоціації виражають з допомогою відповідних констант
дисоціації:

а) для Pb(OH) 2 як основи

[ Pb 2 ][ OH  ] -4
К  = 9,6 10
Pb(OH) 2
[ Pb ( OH ) 2 ]

б) для Pb(OH) 2 як кислоти

[ H  ][[ PbO 2 ] -16
K  2 = 2 10
H 2 PbO 2
[ H PbO ]
2 2

Як видно з приведених числових значень констант, Pb(OH) 2 піддається
дисоціації по типу кислоти і по типу основи в неоднаковій мірі. Основний тип
дисоціації у Pb(OH) 2 більш чітко виражений, ніж кислотний.
2+
Згідно цієї схеми, в розчині Pb(OH) 2 співіснують катіони Pb і аніони
2-
-
PbO 2 . При додаванні кислоти проходить нейтралізація йонів ОН і рівновага
2+
зсувається в сторону утворення катіонів Pb ; при додаванні лугу проходить
+
нейтралізація йонів Н і рівновага зсувається в сторону утворення аніонів
2-
2-
PbO 2 . Таким чином, співвідношення між концентраціями PbO 2 та Pb 2+