Page 107 - 88

108

забарвлюється в синій колір. В ході відновлення йоду натрій тіосульфатом
синє забарвлення крохмалю поступово зникає, а в точці еквівалентності
розчин повністю знебарвлюється.

6.3.3. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ТИТРУВАННЯ

Для одержання точних і надійних результатів при титруванні необхідно
звернути увагу на наступні моменти:
а) бюретка, в яку залито стандартний розчин, повинна бути заповнена
на «нулю» по нижньому меніску;
б) з носика бюретки необхідно видалити повітря;
в) спочатку титрування проводять швидко, а потім повільно,
точнофіксуючи точку еквівалентності;
г) проводять не менше трьох паралельних титрувань, за результатами

яких беруть середнє значення.

6.4. ПРАВИЛО (ЗАКОН) ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ

В результаті робіт І.Ріхтера (1792-1800) був відкритий і
сформульований закон еквівалентів.
Суть закону еквівалентів полягає в тому, що всі речовини реагують в
кількостях, пропорційних їхнім еквівалентам, або іншими словами: моль
еквівалентів однієї речовини реагує з одним молем еквівалентів іншої
речовини.
Еквівалентом називають умовну часину речовини, яка може
заміщувати, приєднювати чи іншим способом взаємодіяти з одним атомом,
або йоном гідрогену в кислотно-основних. або йонообмінних реакціях, або
вивільняти один електрон в окисно-відновних реакціях.
Еквівалентне число (Z) визначають за хімічною формулою речовини.
Так, для кислот Z дорівнює числу йонів гідрогену, здатних
заміщуватися катіонами металу, або іншими словами: Z для кислот рівне
основності кислоти.
Наприклад, Z  ; 1 Z  . 3
HNO 3 H 3 PO 4
Для гідроксидів Z дорівнює числу гідроксильних груп, наприклад:
Z  ; 1 Z  . 3
KOH Fe ( OH 3 )
Для солей Z дорівнює числу атомів металу, помноженому на

валентність металу. Наприклад, Z  ; 3 Z  ; 6 Z  1
Al ( NO 3 ) Ca 3 PO( 2 ) NaCl
3 4
Фактор еквівалентності (f екв.) – це число, обернено пропорційне
еквівалентному числу, яке показує яка частка умовної частини речовини
реагує (еквівалентна) з одним йоном (атомом) Гідрогену.