Page 106 - 88

107

Точку еквівалентності за різким зменшенням концентрації
визначуваної речовини, що супроводжується зміною забарвлення
досліджуваного розчину (якщо визначувана речовина забарвлена), або за
початком збільшення концентрації реагента, що супроводжується появою
забарвлення розчину (якщо реагент забарвлений), або за зміною забарвлення
індикатора. Наприклад, розчин хлоридної кислоти титрують стандартним
розчином натрій гідроксиду в присутності індикатора – фенолфталеїна і
навпаки.
Якщо в результаті тих чи інших причин не можна використпти метод
прямого титрування, тоді використовують зворотнє титрування, або
(титрування за надлишком).
Зворотнє титрування полягає в тому, що якщо стандартний розчин не
взаємодіє з досліджуваним, чи неможливо підібрати індикатор, тоді до
певного об’єму досліджуваного розчину додають точну відому кількість

третьої речовини відомої концентрації, яка реагує з стандартним розчином.
Надлишок третьої речовини відтитровують стандартним розчином.
Наприклад, при визначенні вмісту галогенів, стандартний розчин
-
- -
NH 4SCN чи KSCN не реагує з галоген-іонами Cl ,Br ,J . Тоді. до певного
об’єму розчину солі галоген іду добавляють визначений об’єм розчину
AgNO 3 відомої концентрації в надлишку. При цьому, частина AgNO 3 реагує з
галогенід-іонами, утворюючи осад, а другу частину (надлишок AgNO 3)
відтитровують стандартним розчином амоній- чи калій роданіду. За різницею
витраченого AgNO 3 визначають скільки AgNO 3 пішло на осадження
галогенід-іонів і обчислюють вміст галогені дів в розчині.
Замісникові титрування використовують тоді, коли визначувані йони
не взаємодіють з стандартним розчином.
Суть цього методу титрування полягає в наступному. До визначуваної
речовини досліджуваного розчину добавляють допоміжний реагент . який
реагує з визначуваною речовиною з виділенням еквівалентної кількості нової
речовини, яку відтитровують стандартним розчином основного реагента.
Іншими словами. замість безпосереднього титрування визначуваної речовини
титрують її замісник.
Наприклад, окисник KMnO 4 можна від титрувати з допомогою
стандартного розчину відновника. Однак, не всякий відновник підходить для
цього. Наприклад, натрій тіосульфат – Na 2S 2O 3, який є хорошим
відновником, не використовують для титрування таких сильних окисників,
якими є KMnO 4, K 2Cr 2O 7, тощо. Однак, Na 2S 2O 3 з успіхом використовують
для титрування такого слабого окисника, як йод. Тому, KMnO 4 в кислому
середовищі діют допоміжним реагентом KJ, який реагує з KMnO 4 з
виділенням йоду в еквівалентній кількості по відношенню до KMnO 4.
Виділений йод (замісник калій перманганату) титрують стандартним
розчином основного реагента Na 2S 2O 3. Закінчення титрування визначають з
допомогою індикатора – розчину крохмалю, який в присутності йоду