Page 138 - Міністерство освіти та науки України
P. 138
порахованих детектором, ділять на кількість
фотонів, зареєстрованих еталонним детектором. Під
час проведення робочих вимірювань досліджуваний
об’єкт поміщають в область реконструкції і
(частково) заміщують еталонну речовину. Те, що
досліджуваний об’єкт не повинен займати простір за
межами поля реконструкції, є істотним обмеженням.
З іншого боку, додаткові предмети можуть займати
визначене положення за межами реконструкції.
Прикладом є об’єкт, який на рисунку 8.2 названий
компенсатором, що компенсує тонкі ділянки
поперечних шарів поблизу меж перерізів. Це
роблять для того, щоб число фотонів, що досягли
детектора при різних положеннях останнього, не
відрізнялись дуже сильно і тим самим щоб діапазон
швидкості рахування фотонів, при якому повинен
працювати детектор рентгенівського
випромінювання, був невеликим. Робоче вимірювання
проводять так же, як і калібрувальне, з тією лише
різницею, що переріз, зображення якого отримують,
тепер знаходиться на шляху рентгенівського
випромінювання. Це змінює кількість фотонів,
порахованих детектором, але не змінює число
фотонів, яке реєструється еталонним детектором.
Таким чином, відношення між робочим і
калібрувальним вимірюванням залежить від
поглинаючої здібності досліджуваного об’єкта і
дії його як розсіювача рентгенівського
випромінювання відносно еталонної речовини.
Калібрувальне і робоче вимірювання
137