Page 84 - 84

правій стійці рами розбиваємо на два трикутники, кожний з
який при обчисленні  11 множимо на відповідну ординату
трапеції, тобто на 4 чи 5. При обчисленні  12 узята вся площа
трапеції 4,53 з епюри M 1 і помножену на ординату
прямокутної епюри M 2, яка дорівнює 6.
При обчисленні вільних членів рівнянь узята площа епюри М р
від заданого навантаження й окремих її ділянок помножені на
ординати епюр M 1 і M 2, розташовані проти центра ваги даної
ділянки епюри.
Система розрахункових рівнянь має вигляд:
207X  135X  702  0
1 2

 135X 1  144X 2  520  0
Звідси Х 1-2,67кН,Х 21,11кН.
Розрахункову епюру моментів будуємо згідно (12.4).

M  M X  M X  M  M  M  M
розр 1 1 2 2 p 1 2 p
Ця епюра наведена на рис. 17 ж.
Для побудови епюри Q використовуємо диференціальну
залежність між згинальним моментом і поперечною силою
dM
Q і формулою поперечної сили в навантаженому
dz
прольоті (12.5).
Розглянемо кожен стержень окремо.
На стержень АС діє рівномірно розподілене навантаження
q=1 кН/м. Епюра Q — лінійна. На кінцях вона дорівнює

1 6 ( 2  ) 0
Q    3  . 0 33  . 2 67 (кН )
AC
2 6
На лівій половині стержня CD поперечна сила стала і
дорівнює
3 . 1  2
Q   1 . 1 (кН ).
СД
3
На правій половині вона також постійна: