Page 40 - 84

2. На ділянках, де навантаження рівномірно розподілене,
епюра Q— лінійна, а М — описується квадратичною
параболою з увігнутістю по напрямку дії навантаження.
3. У точках дії зосереджених сил є стрибки в епюрі Q на
величину, рівну зосередженій силі, і по напрямку дії цієї
сили, а в епюрі М є злам.
4. У точках, де діє зосереджений момент на епюрі М, є
стрибок по величині, рівний величині зосередженого
моменту, а на епюрі Q наявність зосередженого моменту
не відбивається. Стрибок спрямований “униз”, якщо
зосереджений момент спрямований проти ходу
годинникової стрілки і навпаки.
5. Якщо на епюрі Q є нульова ордината, то в цій точці епюра
М має екстремум.
Усі перераховані властивості є наслідком диференціальних
залежностей
dM dQ
 Q,  q (6.1)
dz dz
Ці залежності необхідно вміти виводити. Чітке знання цих
залежностей дозволяє контролювати правильність побудови
епюр згинальних моментів і поперечних сил.
Крім уміння будувати епюри згинальних моментів і
поперечних сил треба повторити техніку обчислення
геометричних характеристик поперечних перерізів
(див. тему 5).
Далі необхідно вивчити розрахункові передумови, прийняті
при виводі формул згину. Ці гіпотези можна сформулювати в
такий спосіб:
1. Плоскі до деформації поперечні перерізи залишаються
плоскими після деформації й ортогональними до викривленої
осі (гіпотеза Бернуллі).
2. Поздовжні волокна не тиснуть одне на одного.
Варто звернути увагу на те, що матеріал розглядається
лінійно пружним, так що залишається справедливим закон
Гука.
Прийняті гіпотези дозволяють вивести (це виведення
необхідно знати) формулу для нормальних напружень
M
 x y , (6.2)
I
x