Page 211 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

ІІІ рівняння. Дивергенція вектора напруженості
електричного поля дорівнює густині зарядів в
об’ємі, що охоплюється поверхнею.

ІV рівняння. Дивергенція вектора магнітної інду-
кції завжди дорівнює нулю.

Позначення:
    
  i  j  k ; (9.22)
x  y  z 
 
div      – скалярний добуток ; (9.23)
 
rot    x  – векторний добуток ; (9.24)

i j k
   
rot  ; (9.25)
x  y  z 
E x E y E z

      
div  x  y  z . (9.26)
 x  y  z
Теорія Максвелла являє собою феноменологічну теорію
електромагнітного поля. Це означає, що внутрішній механізм
явищ в середовищі, що викликають появу електричних і маг-
нітних полів, при поляризації і намагнічуванні не розглядаєть-
ся. Електричні і магнітні властивості характеризуються в тео-
рії Максвела трьома величинами: відносною діелектричною
проникністю, відносною магнітною проникністю і питомою
електричною провідністю. Зміна цих параметрів в теорії не
досліджується. Як будь-яка фізична теорія, теорія Максвелла
має межі і може застосовуватись для ділянок поля, об'єми
яких набагато перевищують об'єми атомів і молекул:
1) для відстаней R між зарядами і струмами набагато
більшими, ніж міжатомні відстані ( R  10 м)

206