Page 145 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ
P. 145

6.7  Теорема про циркуляцію вектора
                                  магнітної індукції.  Закон повного струму

                                  Циркуляцією вектора магнітної індукції по замкнено-
                            му контуру  називається інтеграл
                                                           
                                                               
                                                       
                                                   Г   B d    B    d ,
                                                              
                            де  dl  – вектор елементарної довжини контура, напрямлений
                            вздовж обходу контура;  B      B cos   – складова вектора  B  в
                                                        e
                            напрямі  дотичної  до  контура  (з  урахуванням  вибраного  на-
                                                                          
                                                                    
                            пряму обходу);   – кут між вектором  B  і  ld .
                                  Закон повного струму для магнітного поля в вакуумі
                            (теорема про циркуляцію вектора В) полягає в наступному:
                                       Циркуляція вектора B по довільному замкнено-
                                       му контуру рівна добутку магнітної сталої  o на
                                       алгебраїчну суму струмів, охоплених цим конту-
                                       ром
                                                                     n
                                                           
                                                   
                                                                         I ,
                                                  Г   B d   B  d    0   k     (6.33)
                                                                    k 1
                            де  n  – число провідників з струмами, охоплених контуром  L
                            довільної форми.
                                  Кожний  струм  враховується  стільки  разів,  скільки  він
                            охоплюється  контуром.  Додатним  вважається  струм,  напрям
                                                           якого  визначається  за  правилом
                                                           правого гвинта за напрямом об-
                                                           ходу  контура.  Наприклад,  для
                                                           системи струмів, зображених на
                                                           рис. 6.21, струм  I   – від'ємний:
                                                                              4
                                                            4
                                                             I   I  2I   I   0 I  3  .
                                                                              4
                                                                          2
                                                                    1
                                                               k
                                                           k  1 
                                                           Струм  I   не  враховується,  бо
                                    Рисунок 6.21                    3
                                                           він не охоплюється контуром.

                            140
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150