Page 110 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Рухливість іона дорівнює відношенню швидкості  його
дрейфу в електричному полі до напруженості поля Е.

Враховуючи ці залежності, закон Ома для електроліта
запишеться так:
j  e z  n  u  u   E , (5.34)


0
де  n  n   , – коефіцієнт дисоціації. Вираз
0
1
e  z    n 0   u   u       ,
де  – питомий опір,  – питома провідність.
Для електролітів
справедливий закон Ома в
слабких полях (рухливість
іонів не залежить від на-
пруженості). Але для еле-
ктролітичної ванни в ці-
лому (включаючи і елект-
роди) закон Ома не вико-
нується, тому що на межі
метал-розчин виникають
стрибки потенціалу. Тому
вольт-амперна характери-
Рисунок 5.24 стика ванни в цілому дає
злам (рис. 5.24).
Якщо в розчині присутні різні іони (ділянка 01), їм від-
повідають різні стрибки потенціалу на характеристиці, то мо-
жна так підібрати напругу, що буде виділятися лише один тип
іонів – це має промислове значення. Стрибки потенціалів на
електродах використовують в гальванічних елементах.
Впорядкований рух іона в електричному полі утрудню-
ється внаслідок взаємодії з диполями розчинника, що оточу-
ють його. Тому рухливість іонів (u   3 10  7 м 2 В  с ) знач-
но поступається рухливості електронів провідності в металі.
Концентрація іонів зазвичай невелика порівняно з концентра-
цією електронів в металі. Електронна провідність  електро-
літів суттєво менша провідності металів і не перевищує
2
  10  10 3 м Oм.

105