Page 111 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

При підвищенні температури електроліта впорядкована
орієнтація диполів розчинника погіршується внаслідок безла-
дного руху молекул, рухливість іонів і провідність розчинника
збільшується.
Залежність питомої
електропровідності від кон-
центрації при незмінній тем-
пературі має максимум при
певній концентрації (рис.
5.25).
При твердненні розчи-
ну питома провідність падає
в тисячі разів, а при засти-
Рисунок 5.25 ганні металів питома провід-
ність майже не змінюється.

5.5.2 Електропровідність газів

На відміну від рідин, де носіями зарядів є позитивні і не-
гативні іони, в газі процеси ускладнюються тим, що носіями
можуть бути не тільки іони, але й вільні електрони. При кім-
натних температурах гази є добрими діелектриками, склада-
ються з нейтральних атомів і молекул. Проте нагрівання або
освітлення короткими хвилями (ультрафіолетовими або рент-
генівськими променями), бомбардування -, -, -частинками
(тобто наявність зовнішнього іонізатора) створює помітну іоні-
зацію, тобто відрив електронів від атомів. Стабільний зовні-
шній іонізатор щосекунди передає газу однакову енергію,
тобто створює щосекунди однакову кількість іонів, має
постійну потужність. Це явище відрізняється від диссоціації
в рідинах. Для відриву електрона від атома необхідно викона-
ти роботу іонізації A . Роботу іонізації можна характеризува-
i
ти за допомогою потенціалу іонізації.
Потенціалом іонізації  називають ту різницю поте-
нціалів, яку повинен пройти електрон в прискорюю-
чому електричному полі для того, щоб збільшення йо-
го енергії дорівнювало роботі іонізації
A  e . (5.35)
i
i
106