Page 39 - 72

нання механізму обліку і механізму прийняття рішень чимось
нагадує анекдот про сусідок, яким потрібно їхати в діаметра-
льно різних напрямах, але щоб не втратити можливості поба-
лакати, вони сіли в один і той же потяг.
Така аналогія була б виправдана, якщо б не брати до
уваги одну дуже важливу обставину, яка полягає в тому, що
наш світ улаштований таким чином, що, безупинно змінюю-
чись (чи розвиваючись), багато подій і явищ носять цикліч-
ний характер. Точніше, сам розвиток відбувається по спіралі,
що містить у собі елемент повторення (цикл) і елемент приро-
сту, що перетворює коло в спіраль. Саме наявність повторю-
ваних циклів перетворює проблему ув'язування минулого з
майбутнім, коли є підстави вважати, що майбутні події і яви-
ща переважно повторять те, що було раніше.
Таким чином, результати обліку стають як би нормати-
вами для планування і прийняття рішень на майбутній період.
Ефективність подібних нормативів, а отже й ефективність ви-
користання обліку для цілей прийняття рішень, багато в чому
визначається стабільністю виробничих і господарських цик-
лів, які фіксує облік. При цьому треба мати на увазі часовий
розрив між інформацією, зафіксованою бухгалтерським облі-
ком, і моментом її застосування для цілей ухвалення рішення.
За цей час можуть відбутися певні зміни в характеристиці то-
го чи іншого циклу, що необхідно враховувати при вироблен-
ні рішення. За ступенем стабільності ці цикли можна розбити
на три групи:
1. Явища, які характеризуються високим ступенем стабі-
льності. На більш-менш тривалий проміжок часу їх прийма-
ють незмінними, а зміни, що накопичуються, враховують пе-
ріодично. Прикладами подібних явищ є багато процесів на
підприємствах, планування яких здійснюється за допомогою
встановлюваних нормативів. До них відносяться нормативи
витрат праці стосовно тих чи інших процесів, нормативи ви-
трат енергії і матеріалів в процесі роботи устаткування та ін-
ші.

34