Page 32 - 71

Лекція 6

Активна розробка теорії моніторингу грунтів як складової частини моні-
торингу літосфери розпочата в 80-х роках (роботи Ковди В.А., Бондарика
Г.К., Добровольського Г.В., Гришиної Л.А., Виноградова). Надзвичайно важ-
ливі для потреб моніторингу дослідження грунтів почалися ще на поч. ХІХ
ст. (земельні метрики (кадастри)). Важлива інформація про зміну грунтового
покриву є в матеріалах грунтових зйомок (1957-1960 р.р.). Ці матеріали, крім
грунтових зйомок (карт), містять аналітичні дані про кислотність грунтів,
вміст в них гумусу та біогенних елементів, а також ступінь еродованості. По-
рівняння таких даних дає змогу при певному узагальненні отримати виснов-
ки про зміни фізико-хімічного складу та темпи еродованості грунтів, тобто
містить інформацію, яку можна використати для моніторингу.
Грунтовий покрив або педосфера — тонка оболонка Землі, товщина йо-
го від 20 до 100 см. Грунтовий покрив відіграє важливу функцію в екосисте-
мах. Грунти є найбільш акумулюючим їх елементом. Роль грунту визнача-
ється також знаходженням його як компоненту геохімічного ландшафту в
якому проходять міграція речовин, обмін речовин атмосфери, в тому числі й
продуктів техногенезу. Грунти як цінний с/г об’єкт та об’єкт розташування
техносфери.
Проблема контролю за станом грунтів виникла як наслідок бурхливого
застосування хімічних добрив, отрутохімікатів, будівництва та функціону-
вання великих промислових об’єктів та тваринницьких комплексів.
Якщо в 1980 р. землеробство світу споживало 111,7 млн. т добрив, то до
2000 р. за даними Міжнародного інституту прикладних досліджень ця цифра
зросте в 2,5 рази — до 287 млн. т. За оцінкою Ковди втрати земель на проми-
слові та комунальні потреби до 2000 р. становить 90-100 млн. га, а загальна
площа вилучених земель в світі досягла 2 млрд. га.
Важливим етапом у вирішенні проблеми охорони грунтів повинна стати
організація моніторингу грунтів як підсистеми моніторингу навколишнього
середовища. Метою моніторингу грунтів є визначення локальних регіональ-
них, глобальних змін властивостей грунтів і їх просторового розподілу під
впливом природних та антропогенних факторів. Ці фактори групують за ха-
рактером впливу (механічні, фізичні, хімічні, біологічні) та за джерелом
впливу (кліматичні, гідрологічні, гідрогеологічні, геологічні, техногенні).
Головні завдання грунтового моніторингу є розробка науково обгрунто-
ваної програми спостережень, до якої входить:
а) вибір, перелік, обгрунтування оптимальних показників стану грунтів,
необхідних для спостережень та контролю за зміною стану елементів-
забруднювачів в грунтах (потенційно токсичних);
б) вибір і обгрунтування переліку грунтів, найбільш чутливих до потен-
ційно токсичних елементів.
Вихідною основою для вибору показників екологічного стану може
служити вміст елементів-забруднювачів:
— загальний вміст елементів у верхніх горизонтах грунтів;

32