Page 29 - 71
P. 29

Геохімічні  характеристики  в  природних  екосистемах  є  визначальними
                  для оцінки їх стабільності, умов формування, напрямків і темпів змін. Склад і
                  темп спостережних в часі змін геохімічної ситуації є важливим компонентом
                  ведення моніторингу геологічного середовища.
                        Основними завданнями екогеохімічного моніторингу є:
                        —  оцінка  стану  і  динаміки  змін  геохімічних  параметрів  компонентів
                  геологічного середовища;
                        — прогноз змін цього стану в часі, моделювання сукупного ефекту гео-
                  хімічних змін різних середовищ, прогнозування характеру і областей прояв-
                  лення катастрофічних (за масштабами і темпами) порушень хімічного складу
                  геологічного середовища, і дії їх на отосферу в цілому;
                        — виявлення критичних точок геологічних параметрів (трофічних) лан-
                  цюгів  впливу  хімічного  забруднення  геологічного  середовища  на  здоров’я
                  людини;
                        —  визначення  вихідних  даних  для  еколого-економічної  оцінки  впливу
                  хімічного забруднення і геологічного середовища і людиновання альтернати-
                  вних сценаріїв компенсації негативних наслідків впливу, а також експертна
                  оцінка проектів створення нових техногенних систем.
                        Головні об’єкти геохімічного моніторингу є грунти  і корінні відклади,
                  що виходять на дану поверхню, донні відклади і т.д.
                        В  геологічному  середовищі  контролюються  з  певним  для  даного  виду
                  геологічного середовища і його складової частини регламентом:
                        — склад порід та елементному рівні;
                        — вміст мікроелементів, елементів-домішок, особливо токсичних і еко-
                  логічно активних;
                        — розмірність сітки спостережень визначається для кожного рівня (ма-
                  сштабу) моніторингу особливостями розчленування території на таксони біо-
                  логічної і техногенної класифікації ландшафтів, а також розташуванням еко-
                  логічно небезпечних об’єктів.
                        Обгрунтування мережі спостережень є одним із найбільш складних про-
                  цесів при проектуванні та організації моніторингу. Сітка спостережень пови-
                  нна  в  повній  мірі  висвітлювати  закономірності  природно-техногенного
                  об’єкту.  При  проектуванні  звичайно  обгрунтовують  мережу  таким  чином,
                                                                               2
                  щоб фактичні дані були  одержані по кожному см  карти відповідного масш-
                  табу. Такий підхід може бути реалізований при економічній доцільності за-
                  трат на проведення спостережень:
                        — геохімічних грунтів та корінних відкладів;
                        — інженерно-геологічних спостережень.
                        Сітка  спостережень  забезпечує  системний  підхід  до  комплексу  дослі-
                  джень, строгу просторову прив’язку пунктів спостережень, наступне двови-
                  мірне (картографічне) зображення. Крім того, регулярна сітка спостережень
                  забезпечує найбільш надійну комп’ютерну обробку даних, побудова в авто-
                  матизованому режимі різних картографічних матеріалів.
                        При масштабі досліджень 1:200000 може бути рекомендована опорна сі-
                  тка спостережень 8х8—4х4 км, в складних екологічних умовах — 2х2 км.

                                                                                                             29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34