Page 28 - 71
P. 28

для  вивчення  та  спостереження.  Диференціація  стаціонарів  на  дослідно-
         виробничі полігони — типові ділянки, де проводиться широкий комплекс на-
         турних, лабораторних і спеціальних робіт для оцінки стану геологічного се-
         редовища і проведення моніторингу.
               Головні об’єкти стаціонарів — сучасні екзогенні процеси — карсти, зсу-
         ви селі, просідання території.
               Вибір  опорних  ділянок  і  організація  спостережень  здійснюється  згідно
         принципу  масштабності  досліджень,  понижуючи  його,  добиваючись  найбі-
         льшої  репрезентативності.  При  цьому  повинні  забезпечуватись  одержання
         достатньою об’єму інформації про параметри геологічного середовища. Важ-
         ливою  умовою  підвищення  адекватності  оцінки  стану  геологічного  середо-
         вища — кореляція одержаних результатів регіонального моніторингу (регіо-
         нальна режимна сітка) з результатами локального моніторингу.
               Моніторинг  ендогенних  процесів  (землетруси,  сучасні  тектонічні  рухи)
         здійснюються на стаціонарах. Вибір стаціонарних досліджень ендогенних про-
         цесів підлягає принципу оптимальної кількості та охопленні всіх типів геологі-
         чного  середовища  з  ймовірною  активністю  ендогенних  процесів.  Стаціонарні
         ділянки вивчення сучасних тектонічних рухів (в гірських регіонах України), та
         в регіонах можливого землетрусу здійснюються Держкомгеологією України.
               Таким чином, головними вимогами при організації системи контролю є
         максимальний огляд за врахування умов та факторів, які впливають на зміни
         геологічного середовища. Режимні мережі опорних ділянок (пунктів) різних
         рівнів мають ієрархічне підпорядкування і відрізняються кількістю і видами
         досліджень параметрів геологічного середовища.
               Хімічні зміни в геологічному середовищі спостерігають шляхом прове-
         дення  геохімічного  моніторингу  (ландшафтно-геохімічного)  верхньої  зони
         літосфери (грунтів чи донних відкладів рік). Це системні геохімічні спосте-
         реження території з детальним дослідженням на типологічних ділянках гео-
         хімічних забруднень геологічного середовища та динаміки їх змін. Одним із
         головних завдань ландшафтно-геохімічного моніторингу є встановлення за-
         кономірностей поведінки хімічних елементів та сполук в даних геологічних
         умовах — їх розсіяння, міграція, накопичення, встановлення факторів (при-
         родних та техногенних, що сприяють таким процесам).
               До  природних  факторів  формування  екологічної  ситуації  відносяться:
         біокліматичні зони та ландшафти, склад та геохімічні параметри грунтів, які
         визначають біогеохімічну та геохімічну активність макро- і мікроелементів,
         характер рослинності, об’єм біологічної маси, природні геохімічні аномалії,
         екзогенні геологічні процеси та ін.
               До техногенних факторів відносять: характер виробничої діяльності та їх
         густота; стан очисних споруд та особливості технологічного продукту.
               В більшості випадків, техногенні фактори є вирішальними в формуванні
         геохімічної моделі геологічного середовища.
               Техногенна дія на природу проявляється головним чином через хімічний
         вплив.



         28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33