Page 35 - 71
P. 35

ктури важкими сільськогосподарськими машинами, руйнування грунтів гір-
                  ничими розробками забруднення добривами та отрутохімікатами, втрата гу-
                  мусу і поживних речовин; вторинне засолення внаслідок зрошення; осушен-
                  ня та переосушення грунтів; зміна водного режиму й засолення грунтового
                  покриву;  зміна  кислотно-лужного  середовища  грунтів;  розчинення  та  виніс
                  лугів  Ca  , Mg , Fe , Al , Si  в грунтах, наслідки випадання кислотних дощів, зру-
                  шення  карбонатної  та  гумусної  рівноваги  як  наслідок  зміни  концентрації
                  CO   в  атмосферу;  зміна  водного  режиму;  зниження  рівня  вод  внаслідок
                      2
                  кар’єрних розробок, акумуляція важких металів і радіонуклідів в гумусових
                  горизонтах, пригнічення грунтової біоти та трансформація органіки, покрит-
                  тя грунтів нафтою, шлаками, шламами, хімічними стоками.
                        Отже,  лише  перелік  процесів  деградації  грунтів,  зумовлених  антропо-
                  генною діяльністю з 16 позицій. Однак це не означає, що ці процеси характе-
                  рні для всіх типів грунтів. Цей перелік в кожному випадку може бути різний
                  залежно від природних особливостей об’єкту досліджень та антропогенного
                  навантаження.
                        Найбільшої уваги приділяється закономірностям зміни вмісту елементів
                  у верхніх горизонтах грунтів, так як вони в першу чергу приймають забруд-
                  нення, залежно від форми  надходження елементів-забруднювачів, від типу
                  грунтів їх геоморфологічного положення. Гумусні горизонти, як правило, ви-
                  ступають як регіональні комплексні геохімічні бар’єри, які утримують значну
                  частину речовин-забруднювачів. Вміст елементів у верхніх горизонтах грун-
                  тів — обов’язковий елемент грунтового моніторингу.
                        Завершенням  першого  —  інвентаризація  етапу  моніторингу  є  карта-
                  схема грунтів, загального вмісту і рухливих форм потенційно токсичних еле-
                  ментів у верхніх горизонтах грунтів території. Наприклад, деякі важкі метали

                  рухливі в грунтовому профілі ( Hg,        As, Cd ), перш за все в ілювіальних горизон-
                  тах  кислих  грунтів.  Накопичення  забруднювальних  речовин  в  гумусових  і
                  ілювіальних горизонтах може спостерігатись в гірських породах при їх висо-
                  кій щебнуватості та наявності вологи.
                        Глазовська запропонувала класифікувати грунти за їх стійкістю до хімі-
                  чних забруднювачів і виділила групи грунтів з різною відносною стійкістю
                  до забруднювачів. Однак найбільш небезпечні грунти забруднення, що здатні
                  передавати елементи рослинам. Тому контроль загрози забруднення грунтів
                  входить до програми моніторингу . Ці речовини (сполуки) є найбільш рухомі
                  і здатні переходити в інші середовища. Критерієм для проведення такої оцін-
                  ки є потенційна буферна здатність грунтів по відношенню до елементів.
                        Найбільшу буферну здатність мають грунти з важким механічним скла-
                  дом, які багаті органічними сполуками.
                        Беручи до уваги геоморфологічну складову забруднення грунтів, то най-
                  більш  підлягають  забрудненню  грунти  низинних  або  похилих  ландшафтів,
                  нижні частини схилів, алювіальні домішки, депресії, дельти (ділянки забруд-
                  неного стоку).




                                                                                                             35
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40