Page 27 - 71

Другий етап (власне моніторинг) передбачає спостереження за екологіч-
ним станом геологічного середовища (його механічними, фізичними та хімі-
чними змінами). Він може бути побудований на базі точкових пунктів заміру
(наземні спостереження) та дистанційні (аерокосмічні спостереження) — в
складі функціонування глобальних систем спостережень за станом геологіч-
ного середовища типу GIS — географічної міжнародної системи.
Механічні зміни спостерігають з допомогою інженерно-геологічного мо-
ніторингу (оцінка властивостей і стану геологічних масивів на різних рівнях,
природний та техногенний розвиток екзогенних геологічних процесів). Для
даного виду моніторингу характерний обмежений розвиток регіональних сіток
спостережень та широке використання в моделях і прогнозах аерокосмічних
досліджень.
Аналіз регіональних закономірностей розвитку геологічних процесів ви-
значає вибір кількості стаціонарних ділянок і основні параметри умов і фак-
торів розвитку процесів, необхідних для вивчення на стаціонарах. Вибір ста-
ціонарних ділянок і організації спостережень здійснюється за принципом їх
репрезентативності. При цьому важливо врахувати вже існуючу сітку режи-
мних стаціонарів дослідження екзогенних процесів. В системі моніторингу
геологічного середовища кількість стаціонарів повинно бути достатнім для
одержання повного уявлення про параметри механізму і динаміки геологіч-
них процесів.
В даний час в Україні існує сітка стаціонарів по вивченню екзогенних
процесів. Вона не забезпечує в достатній мірі реалізацію функцій моніторин-
гу за густотою і функціями, але може бути використана як база для створення
мережі спостережних пунктів.
Для створення сітки спостережень необхідно:
— розширити спостережну мережу за розвитком екзогенних процесів,
особливо в зонах технологічного впливу;
— розширити спостережну мережу в регіонах з максимальним техно-
генним навантаженням (наприклад — Придніпров’я).
Інженерно-геологічні спостереження за станом геологічного середовища
мають важливе значення для вирішення екологічних завдань, бо активізація
екзогенних процесів негативно впливає на функціонування людської діяль-
ності, такі явища як зсуви та землетруси приводять до загибелі людей.
В якості фактографічних даних необхідних по точках (пунктах) спосте-
режень: геологічна будова і літологія, тектоніка, рівень (напори) підземних
вод, фізико-механічні властивості порід (грунтів, корінних порід), а також
картографічні дані: карти умов розвитку екзогенних процесів, геологічні, те-
ктонічні, четвертинні відклади, гідрогеологічні, кліматичні, ландшафтні,
морфометричні, топографічні, антропогенні навантаження на геологічне се-
редовище.
Такий комплекс даних і даних режимних спостережень складають основу
для проведення прогнозу екологічного стану — розвитку екзогенних процесів.
Аналіз регіональних закономірностей розвитку геологічного середовища
визначає вибір кількості стаціонарних ділянок і основні параметри, необхідні

27