Page 23 - 71

Сигнали з датчиків надходять на входи пристрою адаптивної вибірки,
час дискретизації якого задається мікропроцесором і визначається апріорі ві-
домою і поточною інформації про контрольований об’єкт. Система може пра-
цювати як в режимі накопичення інформації (сигнали з виходів датчиків по-
даються через блок пам’яті, комутатор, аналого-цифровий перетворювач в
блок мікропроцесорів, так і в оперативному режимі реального часу (сигнали з
виходів датчиків подаються на пристрій відображення первинної інформації
шляхом попередньої мікропроцесорної обробки, і аналого-цифрового пере-
творення. Режим роботи комутатора задається автоматично мікропроцесорами
або напівавтоматично з оператором з пульта управління Запис додаткової ін-
формації (координати, час, параметри носіїв) проводяться з виходу блоку нор-
малізації. Блок мікропроцесорів проводить за визначеними програмами мате-
матичну обробку даних з одержанням характеристик і показників у вигляді
числових таблиць, графіків, тощо. Зростаючі обсяги такої інформації передба-
чають використання комп’ютерних засобів і технологій з метою обробки фак-
тографічних даних. Як базові приймають ГІС (GIS) технології. Результатив-
ність моніторингових досліджень може бути підвищена лише за рахунок інте-
нсивного інформаційного обміну з постійним поповненням даних поточних
робіт і співставлення з раніше накопиченими і синтезованими даними. Досвід
адаптації комп’ютерних програмних продуктів і технологій при обробці даних
свідчать, що при проведенні таких робіт найбільш ефективними є геоінформа-
ційні системи — системи для роботи з інформацією, прив’язаною до конкрет-
ної географічної території, площі чи пункту спостережень. ГІС — це інформа-
ційні системи географічно організованої (прив’язаної до конкретної географі-
чної території) інформації. Суть ГІС — це здатність пов’язувати з картографі-
чними об’єктами (графічними об’єктами, наприклад ландшафтна карта) деяку
описову (атрибутивну) інформацію. Це в першу чергу алфавітно-цифрова
(таблична), чи графічна (графіки, малюнки, фото), чи навіть звукова інформа-
ція. Таким чином, ГІС робить можливим відповісти на запитання:
— що це? — вказівкою об’єкту на географічній карті, та видачі інфор-
маційної довідки про нього;
— де це знаходиться? — шляхом виділення на карті об’єктів, відобра-
жених по певних умовах (SQL-запрос) в базі (базах) даних з виділен-
ням відповідної інформації з бази (баз) даних про них;
— що поряд? — в його різноманітних модифікаціях та розширеннях
(“який шлях короткий”), “з якими об’єктами пов’язаний, межує даний
об’єкт”, “положення яких об’єктів в просторі перетинається і наскіль-
ки?”) з відповідними операціями над картографічними об’єктами.
Весь спектр спеціалізованих ГІС-технологій (special GIS) залежно від їх
застосування умовно розподілений таким чином:
— системи, орієнтовані на розв’язання транспортних і навігаційних зав-
дань (в тому числі і використання матеріалів супутникової системи
GPS);
— ГІС-САПРівські системи для завдань містобудування, ландшафтної
архітектури, інженерних досліджень та проекти будівель;

23