Page 298 - 70

допомогою формул, які наведені у відповідній літературі, але оскільки при цьому
відносна вага дисперсій кожної із складових дорівнює P  50, , то вказані спів-

відношення приводяться до вигляду   =  1/4 + 61/4 + 1/ 4  / 2  1,5, де
 — ексцес розподілу випадкової похибки засобу вимірювань або його каналу.
Тому, наприклад, якщо розподіл випадкової похибки підлягає розподілу Сімпсона
( = 2,4), композиція буде мати ексцес   = 2,4/2 +1,5=2,7, тобто більш близь-
кий до нормального, але ще не рівний 3.
Ефект зниження похибки усередненого результату, що при цьому
досягається, може бути значним. Так, якщо без усереднення і коригування похибка
результату складала 0,7 кл /  = 0,3 і t = 0,4 кл , то при проведенні коригуван-
c
ня нуля і чутливості перед кожним відліком систематична похибка ( = 0,3 кл )
с
буде вилучена майже повністю, але сумарна дисперсія відліків подвоїться (тобто
виросте в 2 рази) і при усередненні, наприклад, 100 відліків похибка з довірчою
ймовірністю P = 0,9 буде  1000  1  ,6  / 1000  0 ,018  кл , тобто буде
д
зменшена в 0,7/0,018  40 разів.
Межа можливого зменшення похибки при коригуванні систематичних
похибок і статистичного усереднення визначається вже іншими причинами, які
до цього часу не були враховані: похибкою при вивірянні зразкової міри,
динамічними похибками і особливо відсутністю незалежності, тобто наявністю
хоча б слабкої кореляції між ї усередненими похибками. Всі ці обставини
повинні бути уважно проаналізовані.
Застосування мікропроцесорних засобів безпосередньо в складі засобів
вимірювань каналів для обробки інформації дозволяє за рахунок реалізації нової
структури і відповідної організації вимірювальної процедури не тільки суттєво
покращити метрологічні характеристики, але й спростити апаратну частину і
підвищити метрологічну надійність цих засобів вимірювань.
Методи автоматичного коригування похибок цифрових вимірювальних
приладів у спеціальній літературі об'єднуються назвою “алгоритмічні” або
“структурні”. Основна ідея цих методів — “трансформація” швидкодії в
точність.
Відзначимо, що поведінка систематичних і випадкових похибок в часі є
різною, тому відрізняються і методи їх коригування. Відомо, що коли вимірю-
вана величина в часі постійна, то найбільш ефективний метод зменшення випад-

144