Page 297 - 70
P. 297

системи  систематична  похибка  без  проведення  коригування  нуля  і  чутливості
                 складала   =  0,3 кл  ,  а випадкова похибка  була   0 ,9 x i  =  0,4 кл  , при прове-
                           c
                 денні однократного коригування нуля і чутливості обмеження (ГОСТ 8.207-76)
                 у      вигляді        0 ,9 x         c  /  5   можна       дати       як
                                                                              2
                                                                           6
                                              0, 4                   5  0   4  , , , 1 
                 0 , 4  кл  /  n   0, 77 /  5   0, 77   кл  5 / ,  або  n         100 ,  тобто
                                              1, 6                   0 ,77  0 ,4 
                 введення корекції за однократно визначеною (а отже, випадковою) поправкою
                 дозволяє вже перейти від усереднення 45 відліків до усереднення 100 відліків і
                 понизити  тим  самим  похибку  одержуваних  результатів  з      0 , 7  кл   до
                                                                               1
                  100     0  / 5 б , де  = 0,77; = 0,770,4 кл  /1,6 = 0,2 кл  , тобто в (0,75)/0,2 
                                     c
                 18 разів.
                      Подальше  зниження  похибки  усередненого  результату  можливе  лише
                 тоді,  коли  для  коригування  нуля  і  чутливості  будуть  використовуватися  не
                 випадкові значення поправок, які  одержують під  час однократних вивірянь за
                 зразковими мірами чи сигналами, а їхні усереднені значення з ряду послідовних
                 вивірянь.  Але  в  цьому  випадку  інформаційно-вимірювальна  система  повинна
                 мати додаткову ємність пам'яті для зберігання одержаних поправок раніше, ніж
                 вони будуть усереднені й використані для введення усередненої поправки, що
                 створює додаткові труднощі.
                      У  крайньому  випадку  вивіряння  засобу  вимірювання  можна  проводити
                 перед кожним виміром. Тоді введена поправка буде усереднюватися за таким же
                 числом вивірянь, що й усереднюваний результат багатократних відліків. Такий
                 режим  коригування  зручний  тому,  що  не  потребує  додаткової  ємності  пам'яті
                 для зберігання поправок. У результат кожного відліку входить своя випадкова (з
                 області ± ) поправка, а при усередненні цих відліків одночасно усереднюються
                 як результат вимірювання, так і введені поправки. При цьому сукупність  усіх
                 конкретних реалізацій поправок створює центровану випадкову величину з ну-
                 льовим середнім і законом розподілу, що повторює закон розподілення даного
                 вимірювального  перетворювача  чи  каналу.  Саме  тому  результуюча  дисперсія
                 окремих каналів подвоюється, а закон їх розподілу представляє собою компози-
                 цію двох однакових законів розподілу випадкових похибок вимірювального пе-
                 ретворювача або каналу.
                      Ексцес композиції, що при цьому створюється, може бути розрахований за

                                                                                         143
   292   293   294   295   296   297   298   299   300   301   302