Page 111 - 6913

г) ОД знаходиться в непрацездатному стані. Результат
діагностування відповідає стану ОД (R  D). У цьому випадку
система діагностування переводить ОД в стан усунення відмови.
Визначаємо час знаходження ОД в неробочому стані.

Визначаємо час усунення і-тої відмови ОД t .
відi
Визначаємо моменти виникнення чергової відмови кожного з
відновлених елементів
t  t   (8.22)
oj віді j
де t – момент усунення і-тої відмови;  – час напрацювання до
віді j
відмови j-го елемента.

Примітка. 1. При моделюванні процесу функціонування СД
з «ідеальними» засобами діагностування Р = 1, D = 1.
ср
2. При моделюванні процесу функціонування не

обслуговуваного об'єкта в алгоритмі відсутні пункти, що
визначають процес діагностування і регламентного
обслуговування T  T  T  , де t – момент відмови об'єкта на
t
н нр о o
інтервалі (0, ).
T
3. При моделюванні процесу функціонування об’єкта з
регламентним обслуговуванням (без діагностування) в алгоритмі
відсутні пункти, що визначають процес діагностування та впливу

на ОД за результатами діагностування.

8.2.3 Приклад розрахунку ефективності системи

діагностування
Вихідні дані.
Система діагностування складається з об'єкта і ТЗД. Об'єкт
(підсистема технічного комплексу) багаторазового використання.

Час використання за призначенням 720 год. Діагностування
об'єкта здійснюється після закінчення режиму використання.
Об'єкт задається набором елементів (блоків)

x
x
x
X  { , ,... }.
1 2 6
Працездатність об'єкта визначається станом
(працездатністю) елементів ,x i  1,6 і структурною схемою (рис.
i
8.1).

111