Page 116 - 6913

а) визначаємо елементи, які відмовили до початку чергового
діагностування: за умовою
t  T p, Т  60 год., p  1,12.
оi пд пд
б) Визначаємо стан ОД в момент діагностування за

x
значенням функції Y ( ).
 i
в) Визначаємо стан ТЗД Y ТЗД :

 1 ТЗД працездатні, якщо R  P ср ; P  0.95
ср
i
Y  
ТЗД

 0 відмова ТЗД;
д
г) Визначаємо достовірність діагнозу Y :


 1 якщо R  D , D  0.8
д
Y   i


 0 якщо R  D
i
При моделюванні процесу діагностування можливі наступні
д
сукупності значень Y і Y :
 
д
а) Y  1, Y  1 – СД визначає істинний стан ОД;
 
д
б) Y  1, Y  – Ситуація відповідає появі помилкової
0
 
відмови ОД. Здійснюється обчислення часу «усунення»,
помилкової відмови, t  1.6 год;
фв
д
в) Y  0, Y  1 – СД визначає відмову ОД.
 
– Визначаємо момент відмови ОД:
t  t , де t – момент відмови елемента, що зумовив
одi оj оj
відмову ОД.

– Визначаємо час знаходження ОД в стані невиявленої
відмови:
i
t  T p t одi  t .

д
пд
н
– Визначаємо час усунення відмови ОД:
q
в 
t   , де q – число відновлюваних елементів.
вj
j 1
– Визначаємо момент відновлення ОД:

t  Т p t .
від пд в
Визначаємо моменти виникнення наступних відмов
відновлених елементів:
t  t   ;
оi мв j

116