Page 110 - 6913

функцій працездатності (ЛФП). Побудова ЛФП розглянуті в
додатку 1.
Моделюємо алгоритм процесу діагностування.
а) визначаємо стан ТЗД на момент діагностування за

величиною ймовірності правильного функціонування.
Вважаємо ймовірність події А, де – знаходження ТЗД в
справному стані, рівною Р(А) = Р .
ср
Настання події А визначається випадковим числом R,
рівномірно розподіленим на інтервалі (0,1). Вважаємо, що якщо
R  P – ТЗД справні; R  P відповідає відмові ТЗД.
ср ср
При R  P фіксується відмова ТЗД. Час усунення відмови
ср
ТЗД прийнято рівним нулю. Визначаємо події отримання
правильного результату діагностування (події В) за величиною

достовірності діагностування D.
P
B
Вважаємо, що ( )  D .
Настання події В визначається з припущення, якщо R  D –
результат діагностування правильний, якщо R  D – результат
діагностування помилковий.

Примітка. Інформація про отримання величин ймовірності
правильного функціонування ТЗД Р і достовірності
ср
діагностування наведена в додатку Г.

При моделюванні процесу діагностування можлива поява
таких подій:
а) ОД знаходиться в працездатному стані. Результат
діагностування відповідає стану ОД (R  D). В цьому випадку

здійснюється перехід до наступного між діагностичного часового
інтервалу.
б) ОД знаходиться в працездатному стані. Результат

діагностування не відповідає стану ОД (R  D ). В цьому випадку
фіксується помилкова відмова ОД (помилка першого роду),
визначаються втрати ресурсу на "усунення” помилкової відмови.
в) ОД знаходиться в непрацездатному стані. Результат

діагностування не відповідає стану ОД ( R  D ). У цьому випадку
фіксується невиявлена відмова (помилка другого роду),   .
0
ОД залишається в стані відмови до наступного сеансу

діагностування.

110