Page 53 - 6907
P. 53

підряд з 1 по 6 , тоді [1-4].
                           Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела

              через кому з маленької букви “с.”), наприклад: [1, с. 5]. Якщо посилання на
              кілька праць, вони розділяються крапкою з комою: [1, с. 5; 6, с. 25-33].
                           Якщо  використано  відомості,  матеріали  чи  твердження  з

              монографій,  оглядових  статей,  інших  джерел  з  великою  кількістю  сторінок,
              тоді  в  посиланні  необхідно  точно  вказати  номери  сторінок,  ілюстрацій,

              таблиць тощо з джерела, на яке дано посилання.
                           Посилання у тексті зазвичай робиться в кінці речення.
                           Не робити посторінкові посилання.

                           Не подавати в тексті розгорнутих посилань, таких як (Іванов А.П.
              Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 54).

                           Неприпустиме посилання на неопубліковані та незавершені праці.
              2. Коли робити посилання
                           Слід  давати  посилання  на  джерело  при  непрямому  цитуванні  –

              переказі, викладі думок інших авторів своїми словами; при огляді загальних
              тенденцій наукових досліджень; при зазначенні фактичних даних і результатів

              попередніх досліджень.
                           Цитата береться в лапки і обов’язково має посилання на джерело із
              зазначеним номером сторінки.

                           Цитати звичайно наводять:
                           для підтвердження власних аргументів;

                           як посилання на авторитетне джерело;
                           для критичного аналізу того чи іншого твердження.
                           В інших випадках краще робити непряме цитування.

              3. Особливі вимоги при цитуванні
                           Текст  цитати  починається  і  закінчується  лапками  і  наводиться  в

              тій  граматичній  формі,  в  якій  він  поданий  у  джерелі,  із  збереженням
              особливостей авторського написання.
                           Науковий етикет вимагає точне відтворення цитованого тексту, бо

              найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст.
                           Цитування  повинно  бути  повним,  без  довільного  скорочення

              авторського  тексту  і  без  перекручень  думок  автора.  Пропуск  слів,  речень,
              абзаців  при  цитуванні  допускається  без  перекручення  авторського  тексту  і
              позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на

              початку,  всередині,  на  кінці).  Якщо  перед  випущеним  текстом  або  за  ним
              стояв розділовий знак, то він не зберігається;
                           Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються



                                                                                                      53
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58