Page 41 - 6901

спеціальні велосорочки (із задніми кишенями),
індивідуальний плащ-накидка, захисний шолом (спеціальний
велосипедний або пластмасовий хокейного типу). У
груповому спорядженні особливе місце займають ремонтний
набір (призначений для ремонту велосипедів), аптечка (з
великою кількістю засобів для дезінфікації і перев’язного
матеріалу). Необхідно передбачити також тент для накриття
велосипедів на ніч і на випадок дощу.
Щоб харчування велотуристів було повноцінним,
необхідно збільшити його калорійність. Дуже важливий при
цьому режим споживання рідини (води, фруктових соків,
вівсяного відвару тощо).
До початку подорожі повинна бути розроблена чітка
система сигналізації (найкраще за допомогою свистка). Усі
члени групи повинні засвоїти роль керівника, що полягає в
умінні підтримувати рівномірне пересування групи,
коригуванні темпу руху, залежно від робочого стану групи, не
гальмувати зненацька без попередження, своєчасно
сигналізувати про дорожні перешкоди, зупиняти рух групи й
рушати за сигналом.
Учасники походу повинні чітко наслідувати маневри
керівника, зберігати необхідну дистанцію, сигналізувати про
виникнення небезпеки. Кожен з учасників повинен знати
правила дорожнього руху. Контроль за технічним станом
велосипедів має проводитися щоденно.
Спелеотуризм – різновид спортивного туризму, зміст
якого полягає в подорожах природними підземними
порожнинами (печерами) та з подоланням у них різних
перешкод (сифони, колодязі) та використанням різного
спеціального спорядження (акваланги, карабіни, мотузки,
гаки, індивідуальні страхувальні системи та ін.).
Спелеотуризм має багато спільного з альпінізмом.
Для отримання розряду із спелеотуризму необхідно
пройти кілька печер. Особливості спелеотуризму:
 складність маршрутів, обумовлена великою
різноманітністю рельєфу печер (колодязі, завали, вузькі
проходи, підземні річки і т. д.);
41