Page 42 - 6901

 висока відносна вологість повітря при низькій
температурі;
 відсутність природного освітлення;
 високий ступінь автономності в процесі експедиції
(якщо є глибокі підземні табори).
Особливі вимоги ставляться до етики спелеотуристів, їх
поведінки в печерах, ставлення до природи під землею. Це
пов’язано з крайньою крихкістю об’єкту їх інтересу – печери,
її екосистеми, різного роду натічних утворень, мінеральних і
крижаних кристалів. Наприклад, обламаний сталактит
відновлюється тільки через десятки і навіть сотні років. На
жаль, у результаті дослідження печер було зруйновано безліч
мінеральних утворень.
Спелеотуризм – технічно складний вид туризму. Його
складність полягає у проходженні непростих за рельєфом
маршрутів в умовах відсутності природного світла, високої
відносної вологості та невисокої температури повітря. Усе це
вимагає від спелеотуриста ретельної підготовки до походу, а
також сили, витривалості, спритності, вправності у
використанні засобів життєзабезпечення під землею та засобів
страхування, стійких навичок у подоланні відповідних
природних перешкод.
Природні перешкоди в горизонтальних та вертикальних
печерах обумовили і специфіку розвитку спелеотуризму.
Відвідування вертикальних печер вимагає відповідної
технічної, фізичної підготовки, спеціального спорядження,
специфічної тактики проходження печери. Проходження
горизонтальних печер є простішим і доступнішим, як правило,
не вимагає альпіністського спорядження і відповідних
технічних навичок.

Контрольні питання
1. Кого можна назвати туристом?
2. Якого року була розроблена перша класифікація з
туризму і введені спортивні розряди і звання?
3. Якого року була створена Міжнародна федерація
спортивного туризму?
42