Page 30 - 6897

Франкфурті, що проводився на рівні міністерств, зазначалося про
потребу в законодавчому документі ЄС щодо екологічної якості. У заяві
міністерського семінару щодо підземних вод, який відбувся у Гаазі в
1991 р., було визнано потребу в заходах щодо запобігання
довготривалому погіршенню якості та зменшенню кількості прісної води.
Води в країнах ЄС зазнають зростаючого тиску від збільшення попиту
на достатню кількість води доброї якості для всіх потреб суспільства. 10
листопада 1995 р. Європейське екологічне агентство у своєму звіті
«Довкілля в Європейському Союзі – 1995» надало дані про тогочасний
екологічний стан, підтверджуючи потребу в діях щодо охорони вод ЄC,
їхніх якісних та кількісних характеристик. Тому 18 грудня 1995 р. Рада
прийняла висновки з вимогою, зокрема, розробки нової рамкової
Директиви, яка б встановлювала базові принципи відтворювальної
водної політики Європейського Союзу та запросила Комісію подати
пропозиції. Так з’явилася Директива 2000/60/EC Європейського
Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 року, яка встановлює рамки
для Співтовариства у сфері водної політики. Вона стала керівним
документом для встановлення цілей охорони води в 21-у столітті. Ця
директива має на меті підтримати та покращити природне середовище
в ЄС.
Як зазначає у своєму вступному слові до видання «Водна Рамкова
Директива ЄС 2000/60/EC. Основні терміни та їх визначення» директор
проекту «Управління басейнами річок Буг, Латориця та Уж» пан Ульріх
Гершель, Водна Рамкова Директива передбачає [2]:
- Комплексний підхід до захисту усіх вод –
поверхневих вод річок і озер, прибережних морських і підземних
вод;
- Досягнення «доброго» стану для всіх вод до 2015
року (цілеспрямований менеджмент);
- Управління водними ресурсами за басейновим
принципом;
- Посилення транскордонного співробітництва (один
річковий басейн – єдиний план управління);
- Ефективне використання водних ресурсів за
принципом «сплачує винуватець забруднення»;
- Широкомасштабне залучення громадян,
зацікавлених сторін, неприбуткових громадських організацій;
- Удосконалення законодавства.
Водна політика ЄС потребує прозорої, ефективної та зрозумілої
законодавчої бази. ЄС мусить забезпечити спільні принципи для того,
щоб скоординувати зусилля держав-членів ЄС для покращення охорони
вод ЄС та загальні засади діяльності.

30