Page 29 - 6897

скільки першою спробою людства розподілити можливості виробництва
і споживання енергії між різними країнами.
Людина, на відміну від інших представників тваринного світу,
можливості впливу яких на параметри довкілля різко обмежені, в
сучасний історичний період здатна досить швидко змінювати
навколишнє природне середовище у масштабах, які можна порівнювати
з масштабами геологічних явищ.
Сучасна екологія, як наука, що прогнозує та конструює, здатна
створювати серії картин, які показують можливі результати того чи
іншого впливу людини на природу. Такі прогнози на основі моніторингу
певних ділянок біосфери за допомогою наземних засобів або
супутникового зондування можуть постійно уточнюватися. Все більш
відчутною, хоча ще недостатньою, є конструкторська функція екології,
коли на основі екологічних знань спеціалістів та часто при широкому
залученні громадського руху приймаються рішення щодо реалізації тих
чи інших промислових або сільськогосподарських проектів.

На перших етапах розвитку екологічної політики в більшості
країн світу виникали додаткові ускладнення взаємовідносин в
системі держава-підприємства-населення, що було майже
необхідним наслідком певної хаотичності дій. Ситуація
стабілізувалася після створення відповідних державних і
громадських структур на національному і місцевому рівнях,
напрацюванню нормативної бази, в першу чергу в галузі
проведення екологічних оцінок як необхідної компоненти
процедури прийняття рішень.

Таблиця 3 - Водна Рамкова Директива ЄС (2000/60/EC)
Для розкриття основних засад та механізмів впровадження
екологічної політики у водній сфері в Європейському Союзі розглянемо
Водну Рамкову Директиву ЄС (EU Water Framework Directive
2000/60/EC).
Одним з пріоритетних напрямків діяльності Європейського Союзу є
охорона вод, оскільки вода на відміну від будь-якого комерційного
продукту є спадщиною, яку необхідно охороняти, захищати та вона
потребує відповідного поводження.
Прийняттю Водної Рамкової Директиви ЄС передував процес
реструктуризації європейської водної політики, що тривав 5 років. Так, у
1988 році у висновках семінару з водної політики Співтовариства у

29