Page 28 - 6897

коливалася, однак за останній час піднялася дещо вище.
За останні 25 років відзначена найбільш суттєве підвищення і IPCC
підкреслює, що вчені до цього часу не з’ясували, чи ця зміна
відбувається за рахунок антропогенного впливу або є виключно
природною? Тому, що в природі за 400 тисяч років чотири рази
відмічалися такого роду підвищення, однак вони були розтягнуті в часі.
100 млн. років тому температура на Землі була на 7°С вище, ніж
зараз. Потім вона знижувалася. Хоча були й льодовикові й
міжльодовикові періоді, тим не менш, температура в цілому
знижувалася. Найважливішим є те, що в періоди різких змін клімату
були масові вимирання живих організмів.
Сьогодні висловлюються різні гіпотези стосовно причин потепління
клімату. Одна з основних – це ефект впливу СО 2 та інших парникових
газів. При цьому підкреслюють, що є велика невизначеність у тому, що
потепління відбувається за рахунок антропогенного впливу. Однак,
бездіяльність в очікуванні повної наукової ясності є неприпустимою:
незворотні процеси трансформації біосфери до стану, при якому не
залишається можливості для виживання людини, можуть початися
раніше, ніж будуть отримані вичерпні наукові результати. Рівень ризику
визначається саме цією обставиною.
У тому, що середня приповерхнева температура за останні
десятиліття росте, немає ніяких сумнівів. Швидкість цього зростання,
можливо, є безпрецедентною за період, співставний за тривалістю з
геологічними епохами. Концентрація парникових газів в атмосфері
збільшується. Зростає частота й сила погодно-кліматичних аномалій
(повеней, посух, ураганів, торнадо, різких стрибків температури як
вгору, так і вниз). Все це лише прояви більш загального і широкого
процесу – розбалансування кліматичної системи, втрата нею
властивості квазістаціонарності й переходу до пошуку нової динамічної
рівноваги [3].
Ця констатація є правомірною незалежно від того, чи викликається
потепління зростанням концентрації СО 2 або має місце зворотна
залежність.
Глобальне потепління призведе до вивільнення й надходження до
атмосфери величезних обсягів метану та вуглекислоти, які сьогодні
депонуються у вічній мерзлоті й газогідратах. Більша частина
антропогенного СО 2 викидається до атмосфери при спалюванні
вуглеводневого палива. Хоча сам по собі вуглекислий газ є
нетоксичним, разом з ним до атмосфери потрапляє велика кількість
полютантів.
Рамкова конвенція про зміни клімату і Кіотський протокол є не тільки
й не стільки реальний механізм обмеження викидів антропогенних газів,

28