Page 21 - 6881

утворюють невелику кількість гумусу, на якому можуть оселятися інші

рослини. Ось чому їх називають "піонерами рослинності". Лишайники є

укриттям та їжею для багатьох безхребетних тварин. Ними живляться і деякі

хребетні. Деякі з них використовує в їжу і людина (цетрарія ісландська,

умбілікарія їстівна). В їжу використовують також лишайники роду аспіцилія,

відомі під назвою «манна небесна». З лишайників добувають спирт (цетрарія

ісландська, деякі види кладоній), лакмус (леканора їстівна, рочела), фарби

(охролехія, деякі види рочел), їх використовують як сировину для

парфумерної промисловості (евернія сливова), в медицині для виготовлення

ліків (цетрарія, леканора, лобарія).

6 ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Обстежте територію ділянок на наявність різних видів лишайників:

1) біля дороги, 2) через 100 м, 3) через 300 м, 4) через 500 м від дороги, 5) у

лісопарковій (або іншій чистій) зоні. Обстежувану територію розбийте на

квадрати розміром 10 х 10 м. У кожному квадраті підрахуйте загальну

кількість дерев і дерев, вкритих лишайниками. Далі у кожному квадраті

виберіть 10 старих, здорових дерев й підрахуйте кількість видів лишайників

(не обов’язково знати точну назву виду, потрібно розрізняти їх за кольором і

формою талому). Так, до накипних належать графіс світло-сірого кольору,
ксанторія – жовто-помаранчового; до листуватих: гіпогімнія – попелясто-

сірого кольору; до кущистих – кладонія – маленький сріблясто-сірий кущик,
уснея – як звисаюча борода сірувато-зеленого кольору. Для оцінювання

ступеня покриття стовбура дерева лишайниками на висоті 150 см на

найбільш зарослу частину кори накладають рамку й підраховують відсоток

площі рамки, зайнятий лишайниками. На кожній ділянці враховуються такі

параметри: а) загальна кількість видів лишайників; б) ступінь покриття

шарами лишайників окремих дерев кожним видом лишайників; в) кількість

кожного виду. В процесі оцінювання зазначених параметрів доцільно

використовувати п’ятибальну шкалу, наведену у таблиці 2.2.

21