Page 12 - 6869

генезису, стратиграфічного розчленування, наукового і
практичного значення.

Короткий нарис вивчення антропогенових відкладів
Геологія антропогену і її розділ літологія найновіших
відкладів – молода наукова дисципліна, хоча дані про ці
відклади накопичувались вже давно. Початок для вивчення
рельєфу і четвертинних відкладів поклав М.В. Ломоносов в
роботі «О слоях Земных» (1763).
Важливим внеском у вивчення антропогену вніс О.П.
Павлов (1888), який розробив першу генетичну класифікацію
цих осадків і вперше запропонував такі терміни як делювій,
пролювій, суфозія та інші. Поділ відкладів за генетичним
типом виявився досить ефективним і в подальшому був
удосконалений іншими дослідниками.
Наприкінці ХIХ – початку XX ст. з’явилися перші
уявлення про клімат льодовикових і міжльодовикових епох,
особливості рослинності, фауни, умови формування лесів і т.д.
Ці питання започатковані в роботах Л. Берга, В. Обручева, В.
Сукачева, П. Тутковського та ін. В цей же час з’явилися
дослідження по історії Чорного і Каспійського морів (Н.
Андрусов, М. Соколов).
В 1932 р. під редакцією С.О. Яковлева видана карта
четвертинних відкладів Європейської частини бувшого Союзу
в масштабі 1:2 500 000, в тому числі і України, що було дуже
важливою подією для вивчення антропогену.
В тому ж 1932 році створена Міжнародна асоціація з
вивчення четвертинного періоду (INQUA), яка розробила
стратегію створення стратиграфічної і кореляційної схем всіх
материків і на їх основі створення міжнародної карти
четвертинних відкладів.
Серед дослідників, які внесли найбільший внесок у
вивчення антропогенових відкладів в довоєнний період
необхідно назвати Л.С. Берга, О.О. Борзова, ВІ. Громова, Г.Ф.
Мирчінка і багатьох інших.
В післявоєнні роки набрали широкого розвитку геолого-
зйомочні роботи. В дослідженнях широко використовують
аерофотоматеріали, а в даний час матеріали космічної зйомки.
В 50-60-і роки XX століття з’явилась низка карт –

11