Page 8 - 6869

Проблеми четвертинної геології висвітлюються в
періодичних виданнях «Бюлетень Комісії з вивчення
четвертинного періоду», «Праці Комісії з вивчення
четвертинного періоду», «Геоморфологія», «Аnthropozoikum»,
«Вuletin Peryglacijalny» (Польща), «Еіszeitalter und Gegenwart»
(Німеччина) та ін.

Напрями четвертинної геології і літології
1 генетичний – з’ясування умов формування відкладів;
2 стратиграфічний – вдосконалення стратиграфічної
гакали четвертинного періоду;
3 палеогеографічний і палеоекологічний – відновлення
умов осадконакопичення та екологічної ситуації відповідного
часу;
4 неотектонічний – вивчення тектонічних рухів
четвертинного періоду та їх впливу на формування
четвертинних відкладів;
5 прикладний – вивчення і розробка корисних копалин
четвертинних відкладів, вивчення для потреб інженерної
геології та гідрогеології.

Загальна характеристика
У стратиграфічній шкалі антропоген проходить за
неогеновою системою (періодом). Початок четвертинного
періоду прийнятий Міжнародною стратиграфічною комісією
(МСК) та Міжнародним союзом геологічних наук у 2,65 млн.
років. Підрозділяється на плейстоцен і голоцен.
Відклади антропогену представлені пісками, гравієм,
глинами, суглинками, торфом. В плейстоценовому, а також в
інших відкладах антропогену поширені валунні глини і
суглинки, які часто називають мореною, оскільки походження
їх пов’язується з діяльністю льодовиків.
Найхарактернішою породою антропогену в середній
смузі Європи, особливо в Україні, а також в Середній Азії,
Китаї, Північній Африці є карбонатний суглинок – лес
жовтуватого кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні
грунти. В голоцені утворилися суглинки переважно червоного
і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами
антропогену в Україні вважаються нижні шари гравію долини
річки Дністра і гаудинські шари Керченського півострова.

7